Оскільки походив з міщанського роду, то міг мати певні привілеї на той час. Батько Пейре – міщанин при єпархії Клермон. Його син мав красивий вигляд, привабливість, відзначався розумом, визнавався одним із найкращих поетів, що зумів подолати гори Піренеї.
Будучи мандрівним поетом, приймав участь у виступах при феодальному кастильському дворі на півдні Франції. Займався крім того творчою діяльністю. За підрахунками збережені понад двадцять чотири твори поета. У нього розроблявся новий поетичний стиль трубадурів, що став називатися «вишуканим».
Вишукана манера висловлювання поєднала в собі від двох ліричних напрямків трубадурів практично все. У середньовіччі, Пейре вважається одним із найкращих трубадурів перед приходом Гіраута. Із благочестивих пісень Пейре збережено тільки шість. Ці пісні присвячувалися питанням релігії, благочестя та духовності.
Творча діяльність Пейре розпочинається у 1149 і триває до 1214 року.
Пейре відзначений як людина, що вміє створювати мелодії до власних творів. До наших часів вдалося дійти двом мелодіям, де перша – пісня Dejosta`ls breus jorns e`ls loncs sers , друга – тексон Amics Bernatz de Ventadorn.
На твори Пейре моралізаторським чином вплинув Маркабрюн, з творами котрого можливо й був ознайомлений. Пейре д’Алвернь помирає у 1215 році.
Пегас
