Цю унікальну випадкову знахідку було виявлено у 1974 році китайськими селянами під час копання колодязя. Легендарна теракотова армія нараховувала від 7000 до 9000 воїнів, що були виготовлені з обпаленої глини, пофарбовані. Загальна вага кожної статуетки сто тридцять п’ять кілограмів. Для чого власне створювалася така армія? Перш за все це пов’язується з вірою китайців у загробне життя, а традиція поховання відноситься до нашої ери. Імператора Ці Ші Хуанді ховали з палацом, підданими. Також із з ним поховали усю теракотову армію.
Армія є прямим свідченням прогресивності, гуманізму володаря, так як попередниками вважалося що для облаштування загробного життя необхідно з собою закопати живу армію. Але крім цієї армії заживо поховали сімдесят тисяч робочих та їхні сім’ї, три тисячі наложниць.
На сьогодні теракотова армія оберігається в склепі на відстані півтора метри від могили імператора Ціня. Військо є частиною в цьому грандіозному проекті найвеличнішої імператорської гробниці, у будівництві якої прийняли участь майже сімсот тисяч осіб. До речі, під землею побудований мініатюрного розміру Стародавній Китай, з розташуванням річок, гір, палаців. Навіюється думка, що навіть після смерті імператор надалі управляв своєю країною.
Музей є справжнім плацдармом ведення археологічних робіт, ту розміщенні чотири ями із розташуванням у них статуеток воїнів. Теракотові воїни різняться рангом. Видно воїнів генеральського, офіцерського, рядового рангу, присутню зброю та національність. Якщо добре придивитися, то можна побачити представників за етнічними характеристиками: китайці, уйгурці, тибетці, монголи та інші. Спостерігається також ювелірна точність у відтворенні обладунків, одягу, взуття. Поруч з воїнам знаходяться кінні колісниці.
Terracotta Soldiers from the Tomb of Qin Shihuang Di ca. 221-206 B.C.
У 2000-х роках археологами виявлено статуї людей різного соціального стану: чиновника, музиканта, акробата. Висота статуеток майже до двох метрів, а вага коней – двісті кілограм (зрозуміло, що вони виготовлялися поруч з мавзолеєм для того, щоб можна було їх легко транспортувати). Кожен воїн мав при собі зброю: спис, лук, щит, арбалет, меч.
У фарбуванні теракотової армії використовувалася практично натуральна фарба, адже вона мала властивість не тьмяніти протягом кількох століть. Як тільки їх винесли на поверхню відразу ж із взаємодією кисню почали тьмяніти.
Теракотова армія входить до Списку світового спадку ЮНЕСКО. Техніка та майстерність підтверджують високий рівень художнього мистецтва в Стародавньому Китаї в ІІІ столітті нашої ери. Епоха розквіту мистецтва відносить нас до династії Тан.
Сенсаційні відкриття на місці науковці роблять, але не наміряються досліджувати гробницю. Понад дві тисячі теракотової армії археологами вже розкопані.
У 2009 році археологи провели третій етап розкопок. У 2016 році жінкою — археологом Лі Сючжень та спеціалістом з історії мистецтва, австрійцем Лукасом Нікелем висунута гіпотеза створення теракотової армії а результаті впливу давньогрецького скульптурного мистецтва, так як в Китаї скульптури в людський зріст створюватися не могли.
Інші ж науковці дискутували між собою, стверджуючи про відсутність самих доказів. Можливо помилка полягала у неправильній інтерпретації слів, сказаних археологом Сючжень.
Пегас
