Відновлює зв’язок з полісами Греції. Персей звертається до демократів, а не грецьких олігархів. Царем також було оголошено про відновлення попередньої могутності держави та її розквіту.
Така політика задовольнила грецькі міста, які не бажали перебувати під експансією Риму. У цей час Рим насторожився, бачачи небезпеку зі сторони Персея, який може похитнути вплив римлян в Греції, з метою відновлення держави Македонія.
Велику ненависть у той час до македонців проявив пергамський цар Євмен ІІ, звинувативши Персея у порушенні мирного договору, попередньо укладеного між двома державами. Перестрашений Рим оголошує війну Македонії. В тім Персей відтягував з тим, що усю Грецію перевести на свою сторону.
Цим скористалися римляни, завдяки власній дипломатії зробили так, що ненависники Риму виставляли допоміжні військові загони. Незначна кількість беотійських міст долучається до Персея з величезною підтримкою.
При Ларіссі Персей легко справляється з армією Публія Ліцінія Красса. Втрачаючи час через Квінта Філіппа надає можливість римлянам відступити до моря.
Пропозиція миру Персея з Римом була відхилена. У середовищі римських солдат теж існували свої проблеми: не дисциплінованість. Серйозні проблеми з військовою дисципліною заставили римських полководців замислитися. Це змусило відкласти вторгнення в Македонію.
Друга армія римлян під Іллірією була розбита македонськими військами. Доволі не легко Персею було завоювати Пергам, спроба виявилася невдалою. У 169 році до нашої ери до Македонії вривається римський консул Марцій Филипп. Через виснаження римської армії на деякий час ухилився від бою.
У 168 році до нашої ери другий консул Луцій Павел зумів відновити швидко дисципліну серед військових і силою армії відтиснув Персея. А вже влітку цього року в місті Підень відбувається грандіозна битва військ Луція Павела та Персея. Перевага спочатку була на стороні Персея. Персей використав атаку фалангою війська, але допустився помилки розірвавши сам військовий стрій і залишивши бездіяльною бойову кінноту.
Цим прекрасно скористався Луція і розвернувшись військами перебив розірвані фаланги військ македонців. Втрати македонців склали двадцять тисяч осіб, в полон потрапили одинадцять тисяч. Персей втік з поля бою, але невдовзі сам видав себе у руки римського правосуддя і помер, будучи ув’язненим в тюрмі Альби.
Македонія як держава припинила своє існування. Рим встановив політику за принципом «Devide et imperare». Македонію поділили на чотири на чотири області, які нагадували ще старі союзи полісів за грецьким зразком.
Надавалося право виключно всередині у тій чи іншій області (наприклад, шлюб, набуття нерухомого майна, тощо). Республіки були позбавлені права мати військову силу, на них покладався податок наполовину, котрий мали сплатити цареві. Подібна ж політика існувала в Іллірії.
Македонських царських чиновників виселили до Італії, якщо ж вони надумають повернутися туди, то за римським законом їх чекала смерть. Прихильників Персея жорстоко переслідували, багатьох стратили, Епірський союз розпустили, а місто Епір за наказом римського сенату знищили.
До рабства відправили сто п’ятдесят тисяч людей, в експансію Риму потрапило велике плем’я – малосці.
У підпорядкування Риму входила Македонія. Греція з прилеглими до неї містами. Спроба розвязання четвертої війни за Македонію з Римом не дала бажаних результатів для Андріска.
Андріск оголосив, що він новий Філіп і є сином царя Персея та сирійської принцеси Лаодіки. Андріска підтримала Фракія, Візантія, інші міста. Зайнявши Македонію привернув до себе увагу населення, котре перейшло на його сторону. Андіск здобуває перемогу над римлянами, які намагалися придушити повстання. У 148 році до нашої ери Квінт Цецилій Метелл при використані військової сили, вдався до підкупу серед македонців, повстання придушили. Македонську армію розгромили, а потім стратили Андріска. Македонія стала провінцією, разом з Епіром, Південною Іллірією.
Згодом в Македонії з’являється Лжефіліпп з шістнадцятьма тисячами рабів. Рим придушив повстання, Лжефіліппа стратив.
Усіх, хто виступав проти Риму чекала неминуча смерть. Так виступ ахейців закінчився розпущенням так званого «Ахейського союзу» і зруйнуванням міста Коринф у 146 році до нашої ери.
Пегас
