Народився в VІ столітті нашої ери в Олександрії. Виховання отримав в християнській сім’ї. Працював над коментарями до філософських праць Платона та Арістотеля. До нашого часу було збережено коментований ним арістотелівський трактат «Про тлумачення». Після смерті вчителя Олімпіодора очолює Олександрійську філософську кафедру. В роки правління імператора Юстиніана працює над укладанням «Етніки» — етнографічного словника (Опис народів), вилучивши праці грецьких та латинських авторів, зумівши зберегти інформацію про них. На прохання імператора Іраклія запрошується до Константинополя, щоб викладати у вищій школі.
Словник Стефана Візантійського містить опис народів всесвіту (ойкумени) за алфавітним порядком. В лексиконі словника нараховується чимала кількість процитованих античних творів, з граматичними помітками, з опертям на праці граматика Геродіана та інших, де пояснюються форми місцевих назв, народи, орфографія, етимологія, тощо. Наповнюють його історичні та міфологічні свідчення, пророцтва, з описом чудес, з наявністю прислів’я. Раніше книга «Етніка» за складом мала п’ятдесят п’ять книг, потім була скорочена з допомогою Гермолая. У короткому варіанті набула популярності у Візантійській імперії. В низці рукописів зустрічаємо деякі вилучення. З періодом пізнього середньовіччя вважали, що сам твір був втрачений.
Знайдення копії «Етніки» скороченої версії відбулося наприкінці ХV століття. До наших часів збережений унікальний оригінал єдиного фрагменту, збереженого в паризькому кодексі. Стефаном було зроблено низку коментарів стосовно «Про тлумачення», «Риторики», третьої книги трактату Арістотеля «Про душу», порфирівський «Вступ».
Стефан Візантійський помер у Візантії в VІ столітті нашої ери.
Пегас