Ми бачимо перетин з нею в досліджуваному полі зоології, генетики, археології, але в суспільній сфері їй близька еволюційна психологія з використанням інструментарію теорії поведінки. Найчастіше її ще називають біосоціологією, в тім це звучатиме не досить коректно, не може узгоджуватись з існуючою літературою та й взагалі термінологією.
Соціологія є неоднозначною та суперечливою наукою у другій половині ХХ століття. І швидше за все її розвиток пов’язаний з ентомологом Едвардом Вілсоном, котрим 1975 року було опубліковано книгу «Соціологія. Новий Синтез» (англомовне видання). Едвард робить спробу пояснення типів соціальної поведінки тварин, виявлені через альтруїзм, агресію, покладаючись на еволюційні механізми. Цікаве те, що лише в останній главі йшлося про поведінку людини. Це стало справжнім поштовхом для науковця, видається наступна книга під назвою «Про природу людини» (соціобіологія), за яку отримав Пулітцерівську премію.
Теорія соціобіології людини є підґрунтям іншої теорії, такої як генно-культурна еволюція, в основі котрої міститься теза про розвиток людства, що опирається на зворотній зв’язок. Співтовариства здатні виживати або ж вони гинуть, це спричинено природнім відбором, що відбувається на індивідуальному, статевому, груповому рівні. На думку соціобіологів поведінка людини та тварини пояснюється через природній відбір. Еволюційна теорія з природнім відбором піддані критиці, культура – володіюча сила людської поведінки.
Сучасна соціобіологія характерна розвитком двох напрямків – подвійного спадкоємства та генно-культурної коеволюції, розглядаючи культуру в еволюційній теорії. Каваллі –Сфорцом та Бойдом – Річерсоном була застосована модель еволюційної біології для унаслідування характерних особливостей культури. Теорія культурального наслідування стає основою.
Науковцями робиться спроба раціонального пояснення поведінки, що є результатом тиску, спричиненого природнім відбором в історії як формувався і розвивався вид. Еволюція реалізовується через груповий відбір. А підґрунтям механізмів, що відповідають за цей відбір є методологія теорії ігор. Виникнення групового відбору пояснюється через альтруїстичну модель людської поведінки.
Соціальну поведінку в досліджуваній науці приймають як соціобіологічну гіпотезу, що ґрунтується на пошуку визначеної стабільної стратегії, яка відповідає спостережній поведінці. Соціобіологія представлена науковцями: Едвардом Вілсоном, Робертом Тріверсом, Річардом Докінзом, Вільямом Гамільтоном, П’єром ван ден Бергом, Сірілом Дарлінгтоном, Джорджом Вільямсом, Джоном Смітом, Джозефом Лопреато, Річардом Махалеком, Джоном Елкоком, Робертом Сапольським. Соціобіологія критикована не за наукові дебати, а соціальні й політичні дискусії.
Інші ж стараються обґрунтувати соціобіологію, тільки з позиції соціал- дарвінізму. Соціологія представлена Річардом Лєвонтіном, Стівеном Гулдом.
Пегас
