Народився на початку зими 1928 року разом зі своєю сестрою- близнючкою в місті Чикаго (США). Фінансові труднощі привели до того, що його матір потрапила до лікарні в пізніший термін, втративши на сорок перший день донечку. Батько і матір невтомно працювали на американський уряд. Його батько Джозеф Едгар займав посаду газетного цензора, а матір – була редактором офіціальних промов державних чиновників.
З дитячих років Діку – молодшому не подобалася цензура та державна влада. У трьох річному віці маленький Джозеф переніс розлучення батьків. Суд вирішив, що дитина залишається у матері, з якою обоє жили в Каліфорнії. Займається письменницькою діяльністю: вірші, розповіді, публікація яких здійснилася в місцевій газеті. У чотирнадцятому віці з – під пера письменника виходить юнацький роман під назвою «Назад до ліліпутів». Були у Філіпа серйозні проблеми зі здоров’ям. Астма, тахікардія турбуватиме до кінця його життя. Відносини з матір’ю були доволі не простими. Вирішує залишити рідну матір, живе із художниками –гомосексуалістами.
Проте оттака компанія не дуже задовольняє Діка, він зустрічається з дівчиною Дженет Мерелін у 1948 році , але подружнє піврічне життя у них чомусь не складається, обоє розлучились. Працює після закінчення школи в магазині, продаючи грампластинки. Робота влаштовувала через можливість прослуховування Бетховена та блюзу. З 1949 року – Філіп переїжджає на більш пристойну квартиру. Намагання вступу до Каліфорнійського університету та запису на курси з філософії та німецької мови із співчуттям до комуністичної ідеології закінчуються безрезультатно. Почали проявлятися ознаки тахікардії.
Але майбутній письменник не зупиняючись, не звертаючи уваги на власну хворобу йшов далі. До того ж був залежний від ліків. Познайомився з дев’ятнадцяти річною студенткою Клео Апостолідес, одружився. Життя молодого подружжя було настільки романтичним та наповненим щастя. Навіть переповнений мишами будинок, який знімали не злякав їх. Вирішили завести декілька котів, щоб дати раду гризунам. Ці водночас милі домашні улюбленці супроводжуватимуть Філіпа, коли той виїжджатиме з дому.
Опублікування дорослої розповіді «Далі йде Ваб» відбулося у 50-х роках. Становище сім’ї було вкрай важким. Пропозиція стати стукачем для ФБР Діком відхилялася. Через вдалу купівлю журналами розповідей Філіпа, той закриває магазин і береться за письменництво. Як письменник – реаліст не зумів себе проявити. Однак не все було втрачено і фантастичний роман «Сонячна лотерея» у 1955 році пішов у продаж. Він куплений видавництвом Ейс –Букс. Спочатку у перших книгах містилася банальщина, але значно пізніше автор почне дивувати читачів. Крім того, Філіпа інтересують філософські та наукові доктрини. Кінець 50-х років ознаменувався переїздом в невелике містечко Пойнт-Рейн. Погляд Філіпа падає на самотню жінку – вдову Енн Рубінстайн, яка мала трьох дітей , за національним походженням – американка — єврейка. Розвівшись з попередньою дружиною одружується на Енн.
Наприкінці зими 1960 року у них народжується донечка, яку назвали Лаурою. З тих пір життя, яке від початку являлося безхмарним, квітує. Філіп невтомно працює над своєю книгою, але в який тільки спосіб: приймаючи амфетаміни, пише шістдесят сторінок в день, перебуваючи у лісовій хижці, що її орендував у шерифа. З 1963 по 1964 роки без зупинки пише відразу одинадцять романів. Дружина почала підозрювати, що з чоловіком Філіпом діється щось не те. Перебір виявився через передозування. Сімейне життя Діка дало тріщину через романи, в яких йшла мова про жінок – істеричок, які зводять з розуму чоловіків. Втік від Енн до Ненсі Хаккет у Сан-Рафаелі, яку раніше виписали з психлікарні.
Написані раніше ним книги стали класикою жанру. Сюди можна віднести роман «Людина у високому замку». Надмірне вживання ліків привело до безумного стану. Перебуваючи у такому стані, йому здавалося, що нібито хтось переслідує, надсилаючи анонімні листи з погрозами по телефону. Восени 1970 року будинок Діка пограбували, нічого дорогоцінного не вкрали, тільки їжу, залишену в холодильнику. Втікаючи в Канаду, повертається з неї до США, щоб одружитись в п’ятий раз. В тім таке експериментування обернулося трагічно для нього.
Навесні 1982 року, приймаючи ванні процедури, під дією амфетамінів Філіп Дік помирає.
Пегас
