Світлі уми були основоположниками космізму, але і не менш освічені люди стали її послідовниками — Ціолковський, В. І. Вернадський та ін. І кожен з них привносив щось нове, виходячи зі свого досвіду і знань, отриманих протягом життя. Баланс мікрокосму (людини) і макрокосму (Всесвіту) — ось основа буття. Людська діяльність невід’ємна частина цілісності всього світу. Космізм являє собою змішання людського (приземленого) і Божественного (піднесеного). Деякі космісти з легким серцем визнавали теорію походження Дарвіна, але вірили в Воcкресіння .
Головною метою життя визнавали досягнення безсмертя. Тобто визнавали існування Бога, як прояв вищого розуму. А спроби вивчити і підкорити космос ні що інше, як спосіб підпорядкування собі цього вищого розуму. З вчення космістів утворилося кілька псевдонаук, які незважаючи на деяку абсурдність ідей, знайшли своїх послідовників. Космокреатіці, космічне землеробство, природоохоронні дослідження та ін. Але, сучасна глобалістика вийшла саме з деяких теорій космізму. Тобто обгрунтувало спосіб існування людини в сучасному, постійно мінливому суспільстві.
Іван Гудзенко
