Святий Євагрій Понтійський — життя та діяльність

Євагрій Понтійський народився в 345 році в маленькому місті Ібора. Він був грецьким ченцем — аскетом, письменником. Євагрій розповідав чужинцям про розписи, ікони і решті церковного начиння, в яких цілях і на яких обрядах потрібен той чи інший церковний атрибут. Батько його здобув сан хор-єпископа. Євагрія прийняли в клір і призначили читцем. В цьому була підтримка Василя Великого. В молодості Євагрій займався філософією, але коли Василь Великий помер, Євагрій пішов з Каппадокії в Константинополь до Григорія Богослова, який був там єпископом.

Після зведення в сан архієпископа він наблизив досебе Євагрія і призначив його архідияконом. Після смерті Григорія він покинув церкву, незважаючи на подальші перспективи в зростанні посад, і пішов в ченці. Він вів аскетський спосіб життя, дотримувався всіх постів, читав всі належні молитви, були моменти коли чинив собі шкоду і страждання. Він 2 роки прожив на Нітрійській горі перед відходом в пустелі. Спочатку він був в Нітрійській а потім в Келлійській пустелях.

Євагрій Понтійський автор ряду книг, в яких він описує невеликі, але важливі вчення життя аскета. Його праці часто були підписані Нілом Синайським. Головною метою Євагрія було показати в книгах деякі писання з Біблії, які містять в собі моральні підвалини для життя аскетів. Написання книг по стилю нагадує притчі Соломона. У писаннях розроблена його особиста система християнського союзу. Спочатку були уми, потім душі, потім вже тіло з душею. Вчення Євагрія засуджувалося церквою як єресь.

У пустелі він став автором більше ста молитов, трьох книг в яких були описані моменти і методи боротьби з дияволом. Сам він дуже жорстоко ставився до себе, пригнічуючи бажання тіла.

Все свідоме життя Євгарія пройшло в читанні молитв, праці та духовному вченні, як себе, так і його пастви. У Єгипті в Келлі він помер в 399 році.

Іван Гудзенко