З 1823 року юний композитор навчався у ліцеї в Варшаві, брав приватні уроки у музиканта Йосифа Ельснера.
У 1825 році дав концерт імператору Російської імперії Олександру І, за що отримав від останнього діамантовий перстень. У шістнадцять років Фредерік Шопен став студентом консерваторії, на той час вже мав багато написаних композицій і віртуозно грав на фортепіано. У 1829 році відбулось два концерти композитора у Відні, незабаром у Варшаві і деяких містах Західної Європи.
З 1830 року Фредерік Шопен подорожував: спочатку відвідав Відень, потім вирушив до Парижу. Перший концерт його відбувся саме у Парижі, у двадцять два роки. У Франції талановитий композитор здобув справжню славу, але мріяв про повернення на батьківщину. Але польське повстання, що відбулось у 1831 році, примусило Фредеріка Шопена назавжди залишитися французьким емігрантом.
Восени 1836 році Шопен познайомився з талановитою та достатньо відомою письменницею Жорж Санд (справжнє ім’я Марія Водзинська). Вона була на шість років старша за Шопена, мала скандальну репутацію та незламний характер. Їх союз проіснував вісім років, стосунки були складними, хоча молоді люди дуже кохали один одного.
У 1847 році Фредерік Шопен остаточно розірвав стосунки з Жорж Санд. Це призвело його до сильної депресії та погіршення здоров’я. У 1848 році композитор вирушив до Лондону. Там він давав концерти, викладав, навіть дав концерт для королеви Вікторії але хвороба легень (напевно, це була чахотка) давала про себе знати.
Помер видатний композитор 5 жовтня 1849 року. На його похороні звучав «Реквієм» Моцарта — улюблений музичний твір Шопена. Тисячі шанувальників проводжали його в останній шлях. Речі із паризької квартири Шопена були перевезені у Лондон, де шанувальники створили музей пам’яті великого музиканта. А у Парижі був створений монумент генію. Композитор залишив після себе три сонати, два концерти, чотири балади, двадцять п’ять прелюдій, велику кількість полонезів, мазурок, ноктюрнів, вальсів.
Іван Гудзенко
