Спостерігаючи за життям простих селян, Нечуй- Левицький помічає відрізнення характерних рис, притаманних тій чи іншій особі, їхні закони, норми, поведінку в суспільстві. Тогочасна картина життя селянства аналогічна із сучасною. Нормативно-правові відносини дещо відрізняються від тих, що існували ще за життя українського письменника. Великі права врегулювання сімейних відносин надалися саме чоловіку – голові родини, дбайливому господарю, батьку. Жінка — уособлення берегині домашнього вогнища, яка віддає свою материнську любов та тепло дітям, дбаючи про їхнє добре виховання. Діти — наслідувачі батьків, які отримують в спадок заповідану розділену між ними матеріальну власність.
Тепер подивімося на сучасну картину, що в точності відображає реальність «Кайдашевої сім’ї » : сутички на сімейно — побутовому рівні, земельний конфлікт, емоційні стани (радість, агресивність), сімейні взаємовідносини, ставлення до батьків, життєва драма, трагедія, тощо. Спробуємо запитати в самих себе, чи нічого це не нагадує? А тепер подивімося довкола, адже з такими речами ми стикаємося кожного разу.
Видатний англійський класик Вільям Шекспір уособлював увесь світ з театром, а людей, які перебували у ньому називав «акторами». Тому і не дивно, адже кожна людина виконує свою роль в житті суспільства. Чого не скажеш і про головних героїв повісті Івана Нечуя-Левицького – Омелька Кайдаша, Марусі Кайдашихи, Карпа, Лаврін, Мотря, Мелашка. Донині гострою проблемою постають відносини між свекрухою та невісткою, якій важко догодити тим чи іншим. Так і випадку старої Кайдашихи та її невістки Мотрі. Здавалося, що все йде нормально, оскільки Кайдаш Омелько та його жінка Маруся мають гарну невістку Мотрю, проворну у роботі, не ліниву. Непорозуміння Кайдашихи з Мотрею в результаті спричинило конфлікт на сімейно- побутовому рівні, а чи мають вони місце в нашому житті? Безумовно.
У першому випадку неправою була свекруха, яка постійно насідала на невістку, заставляла багато працювати, а сама лінувалася допомогти, вдаючи із себе хвору, спостерігала за кожним її рухом . Різкий перехід від одного емоційного стану до іншого зумовлений впливом збудника на подразника (Кайдашихи на Мотрю), що стало наслідком створення конфлікту – найнебезпечнішого явища у сімейно-правових відносинах. Кайдашиха на наш погляд виконувала більше роль не турботливої матері – помічниці, порадниці, а суворого диктатора. Та й хто б зрештою міг витримати таке диктаторство, приниження, звичайно ніхто, в тому числі й невістка. Мотря – це прототип таких невісток, які ніколи не дозволять кинути себе «обличчям в багно».
Не зумівши впоратися з однією, свекруха береться зва іншу – жінку Лавріна- Мелашку, добру господарку, сердечну, в якої не завжди усе виходить. Спочатку вона б показала добрий приклад невістці як правильно робити, а не кричати і ще більше «підливати олії у вогнище» (розпалювати суперечку). Передусім в цій ситуації можна було вчинити по-іншому, але емоції беруть гору. Тут видно різке протиставлення сімей – заможних(Омелько та Маруся Кайдаш ) і убогих ( Балаш і Балашиха, діти). В тім багатство не доводить до добра, а проста убогість не завжди сприймається, так само як і в наш час.
Як бачимо сімейні конфлікти добром не закінчуються. Від невістки і свекруха може дістати . Існує так званий принцип бумеранга, згідно якого те, що віддаєш злом, рано чи пізно повертається до тебе. Одні бачать себе багатіями, проте недовго, матеріальне не задовольняє людину і вона хоче чогось більшого. Інші ж тягнуться здебільшого до Бога і хочуть позбутися тієї мирської суєти, сімейних розборок, прагнуть миру, тиші. У сучасному світі зустрічаються такі випадки, описані Нечуєм- Левицьким. Взяти до прикладу старого Кайдаша — уособлення чоловіків, які страждають одним недоліком – пияцтвом. У стані «білої гарячки» чоловік марить, йому привиджується будь-що. В тім така залежність може обернутися трагічним випадком.
Відносини між батьками та дітьми повинні бути нормальними. Батьки не повинні втручатися у подружнє життя дітей, а лише давати добрі і мудрі настанови в житті, від чого буде залежати мир, сімейне щастя, дбробут.
Богдан Стрикалюк
