За порадою батька змушений був повернутися до Парижу, щоб отримати юриста. Звідси він переїжджає в Орлеан і працює з відомим на той час юристом П’єром Стелла, а потім переїжджає в Бурж. У Буржському університеті зустрівся з міланським юристом Альціаті.
Під керівництвом Альціаті Кальвін вивчав римське право, а вже за наставництвом Мельхіора Вольмара вивчає гуманітарні науки. Після смерті свого батька, за підказки Вольмара покидає юриста і серйозно займається теологією. Вивчає Біблію та праці реформаторів, зокрема Мартіна Лютера.
Кальвін чомусь не виходить з католицької церкви, а проповідує ідеї очищення самої церкви. Закінчує курс навчання і отримує ступінь ліценціата. Влітку 1531 р. – їде в Париж і займається самостійною освітою. Восени 1532 р. – займається публікацією першої наукової праці і пише коментарі до трактату Сенеки «Про тихість». У 1532 р. у м. Орлеані отримує ступінь доктора.
У другій половині 1532 року стає протестантом. Кальвін знайомиться з продавцем Етьєном Делафорже, лавка якого використовувалася для зустрічі протестантів. Кальвін починає проповідувати у лавці.
У жовтні 1533 році він пише промову «Про християнську філософію» для Ніколя Копа — ректора університету. Після виголошення промови ректор був змушений покинути свій університет і втік до швецарського Базеля . Проти Кальвіна, як автора промови, також почали переслідування, і він у християнському одязі покинув Париж. Під чужим ім’ям заховувався на півдні Франції.
У травні 1534 року — відмовився від своїх приходів. Деякий час жив при дворі Наварської. Написав свою першу теологічну працю «Сон душ». Він планував повернутися в Париж, але після скандалу із пропагндою протестанської віри в королівському палаці 29 січня 1534 у Парижі було спалено шість протестантів. Кальвін остаточно залишає Францію.
Поселяється у місті Базель, де проживали французькі емігранти. Живе під чужим ім’ям, переховуючись від переслідування. Займається перекладом Біблії на французьку мову та пише твір «Настанови у християнському житті». Цей твір вперше був виданий у 1536 році у м. Базель.
Восени 1536 року Кальвін відвідує місто Ферара. Проживає біля герцогині Рене Ферарської, дочки французького короля Людовіка ХІІ. Жан намагався схилити герцогиню до реформації, переписка продовжувалася до його смерті.
З Італії Ж.Кальвін повертається в Нуайон, планує переїхати у Базель. У зв’язку з війною поїхав в Базель через м. Женеву. У жовтні 1533 році, в Женеві розпочинає свою діяльність відомий реформатор Гільйом Фарель.
Цього ж року Женева добивається незалежності при єдиній умові, щоб зберегти нейтралітет. З 1535 році протестантизм було визнано пануючою релігією у Женеві, а собор св.Петра із католицького перетворився на реформаторський.
У 1539 р. займається публікацією своїх творів, прийняв страсбурзьке громадянство, а у 1540 р. – одружується на вдові Іделете Штордер.
З 1542 по1546 рр. – у Женеві вводять 58 смертних вироків та 76 декретів про вигнання із міста. Самою відомою карою стала страта антитринітарія Мігеля Сервета. У 1555 р. – розгромлено останніх супротивників Кальвіна –лібертинів.
У 1559 р. – він відкриває Женевську академію для підготовки майбутніх проповідників. Здійснює переписку з європейськими аристократами, викладає лекції. Здоров’я Кальвіна починає погіршуватись 6 лютого 1564 року. О восьмій годині вечора 27 травня 1564 року Ж.Кальвін помирає.
Стрикалюк Богдан
