Агіологія

agioАгіологія – від грецьких слів «святий» та «роздум»- термін, що вживається для визначення досліджень, присвячених богословським та історико – церковним аспектам святості. Це розділ теології, завдання якого включають вивчення святості як явища Божої благодаті у світі святих та її вшанування, шляхів досягнення святості.

Як наука,агіологія знаходиться на початковому етапі розвитку. Допоміжними агіології дисциплінами  є агіографія, гімнографія та іконографія. В 1917 році  священик  Павло Флоренський  звертався  до священного Синоду про створення Кафедри агіології  та приєднання до неї кафедри аскетики .

Предметом агіології, за думкою Флоренського, є пізнання цінності усього церковного життєрозуміння за його результатами,плодами. Зрілий плід життя у Церкві є свята особистість. Пізнання святих ,побудови їх особистостей, законів їх життя ,своєрідність їх досвідів та їх мислення, ставлення до законів, досвіду та мислення, притаманним звичайному людству – все пізнається агіологією. Без агіології   християнство здається  абстрактною відстороненою ідеєю, не здатною без редукції та приниження розкритися зовсім.  

«Агіологія  – це дослідне вивчення християнства,як  життєвої сили»,-писав Павло Флоренський. Дослідження з  агіології  нечисленні.

 портал ФІР