Що на думку буддизму є «нірваною» ? Нірваною (від санккр. «нірвана», на мові палі «ніббана» — означає «згасання», «припинення» ) – називається таке поняття в індуїстській релігійній думці, яке означає вищу мету усіх живих істот та відіграє важливу роль у буддизмі. Існує багато визначень поняття «нірвана», але за звичай воно пов’язане зі станом звільнення від страждань, властивих сансарі.
Будда Шак’ямуні стверджував, що його вчення не є божественним одкровенням , а отримане ним через медитаційне споглядання власного духу та усіх речей. Це вчення не є догматом, бо результати залежать від самої людини. Майже за дві з половиною тисячі років у процесі поширення буддизм зумів увібрати багато різних вірувань та обрядових практик.
Одні послідовники буддизму роблять акцент на самопізнанні через медитацію, інші – на благі дії, а треті – на поклонінні Будді. Розбіжність у ідеях та правилах в різних буддійських школах змушують визнати «буддизмом будь – яке вчення, що вважається буддійською традицією». Але усі вони базуються на доктринах буддизму:
1) Вчення про чотири благородні істини,
2) Вчення про причино – залежне походження та карму,
3) Доктрина анатмавади (принцип без сутності, «не –душі»),
4) Буддійська космологія.
Буддисти вірять, що всі ці принципи були проголошені самим Буддою, хоча їх трактування може бути різним.
Чотири благородні істини безпосередньо були сформульовані Буддою так: «Існує страждання; існує причина страждань – бажання; існує припинення страждання – нірвана; існує шлях, який веде до припинення страждань – восьмирічний шлях».
Перша благородна істина (дукха) – неспокійна незадоволеність (походить від мови палі «дукхам» та означає «страждання», «дискомфорт», «розлад»). Згідно слів Будди, світ є страждання. Хвороба, старість та смерть – доля всіх істот.
У буддизмі розрізняють три головних великих страждання та чотири великих потоки страждань. До перших належать:
- Страждання від зміни;
- Страждання, яке посилює інші страждання;
- Страждання, яке збирає страждання.
До чотирьох потоків страждань належать:
- Страждання народження;
- Страждання старості;
- Страждання хвороби;
- Страждання смерті.
Друга благородна істина – ненаситне прагнення. Походить від мови палі «дукха самудайо», і означає – «виникнення», «походження», «з’явлення». Постійне прагнення задовольнити всі потреби, які виникають приводять до розчарування, що це неможливо втілити у повній мірі, що приводить до карми. Карма залучає людину у процес прагнення до доброго та поганого. Цей процес приводить до виникнення нової карми, і таким чином утворює «коловорот сансари».
Третя благородна істина (дукха ніродхо), що в перекладі з мови палі означає «припинення», «загасання», «подавлення». Полягає у відстороненні від забруднення розуму (прив’язаності, ненависті та нетерпимості) – це істина про стан за межами страждань.
Для розуміння цієї істини потрібно використовувати медитацію на практиці, щоб очистити свій розум. Про те як реалізувати себе у повсякденному житті – говорить четверта благородна істина.
Четверта благородна істина (дукха ніродха гаміні патіпада ). На мові палі воно означає два слова «веде до» (гаміні) та «шлях», «практика» (патіпада).
Благородна істина про Середній шлях:
«Це є благородний Восьмирічний шлях: правильний погляд (палі дітхі), правильний настрій (палі санкапа), правильна мова (палі вача), правильні дії (палі каманта), правильне життя (палі аджіва), правильні зусилля (ваяма), правильне сконцентрування уваги (палі саті), правильне самадхі ».
Восьмирічний шлях – це шлях, який веде до припинення страждань, який лежить посередині між прихильністю мирським задоволенням та аскетизмом, який вказав Будда. Саме четверта благородна істина у буддизмі вказує шлях (марга) до звільнення від страждань. Цей шлях пройшов Будда, ним можуть йти і інші – монахи та мирські люди.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства
