В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Улюблені у Христі брати і сестри!
24 квітня усе світове православ‘я вшановує одне із найбільш шанованих у християнстві свят — Вхід Господній в Єрусалим. Необхідно сказати, що про ця важлива подія останнього життя Ісуса Христа описується у чотирьох Євангеліях. Торжественне прибуття Христа Спасителя з Вифанії, де був восрешений чотириденний Лазар до Єрусалиму було провіщене старозавітніми пророками, а Його страждання і хресна смерть у святому місті — пророками Божими Мойсеєм та Іллею. Як і тоді так і сьогодні люди несуть свої пальмові гілки для того, щоб зустріти Месію, Царя миру, з уст дітей та немовлят проголошуються слова «Осанна у вишніх!», що означає з арамейської — спасіння з висоти.
Спаситель, подивившись з Єлеонської гори на Єрусалим заплакав, бо Йому належить стати Чашею Страждань Христа , а пізніше — бути повністю зруйнованим ворогами (і як не дивно це звучить, але у 70 – му році після Різдва Христового Єрусалим було зруйновано військами римського полководця Тита Веспасіана , і не залишено «каменю на камені», залишилася лише Стіна Плачу ). Вхід Ісуса Христа в Єрусалим має своє символічне значення — друге Його пришестя на Землю, оскільки у першому Він показав Себе для усього людства як Викупителя та їхнього Спасителя, тоді ж як у другому — прийде до нас як Цар світу та Справедливий Суддя. Пророк Захарія сказав про Месію, що Він увійде в Єрусалим на ослі і зазнає великих страждань. Так і здійснилося написане у пророках про Сина Людського і Божого.
Натовп, який вітав Христа Спасителя радісними вигуками, через кілька днів засудить Його страшними словами: «Розіпни, розіпни Його!». Сьогодні чомусь більше вірять у силу верби, ніж у те, що Господь йде постраждати за гріхи усього роду людського, кожного із нас, прийнявши замість пальмового віття — хрест, і слів хвали, вдячності Богові — цвяхи. Теперішнє людство не усвідомлює, що своїми важкими гріхами знову розпинає Сина Божого на хресті, завдаючи Йому болю і хресних мук. То ж змінімо своє життя разом з Богом, через віру наблизьмося до Істинного Бога нашого Ісуса Христа, щоб подолати гріховну смерть і отримати вічне життя через Нього.
Нехай мир, а не ненависть залишаються у ваших серцях і не втрачайте віри у Того, Хто через Отця Свого Небесного і Животворчого Духа дарував нам безцінний скарб — життя. Живімо згідно Святих заповідей Господніх, чинячи добрі угодні Богу справи, і по нашій молитві та вірі отримаємо вічне спасіння в Ісусі Христі. Амінь.
Навіки слава Богу Святому!
отець Богдан (Стрикалюк)
