Народження Мухаммеда стали відзначати після 300 років з приходу ісламу.
Приблизно в 570 році у християнському літочисленні після довготривалих засух і неврожаїв земля Аравії знову принесла плоди. Багато людей заговорили про час появи на світ останнього пророка Мухаммеда.
Згідно з повір’ям, його матері Аміні було повідомлено уві сні, що вона вагітна і носить під серцем Господаря всіх світів і найкраще творіння Всевишнього, а також, що рожденне дитя повинне мати ім’я Мухаммед, і він буде благочестивим. У час своєї вагітності Аміна спостерігала, як птахи шанобливо кружляли над нею, а коли вона одна підходила до криниці, сама підіймалась вгору на знак поклоніння перед величчю посланця Аллаха, якого вона носить у своєму лоні. Аміна також чула тасбих – похвалу ангелів в його честь. А одного разу вона побачила уві сні дерево, посипане блискучими зірками,серед яких була одна, що затьмарювала своїм сяйвом інші зірки.
Аміна дивилась на світло зірки, котра освітлювала все навколо, доки та не впала їй на коліна.
Світ не знає точної дати народження пророка, цей святковий день пов’язаний із днем його смерті, що придає сумного настрою особливому дню. Варто сказати,що в ісламі дні народження відзначають без особливого розмаху, а буває, що й взагалі ігнорують, в той момент, як день смерті відзначають більш пишно.
На сьогодні Мавлід ан-Набі прийнято святкувати в Сирії, Алжирі, Тунісі, Марокко й інших мусульманських країнах. У Пакистані свято вважається державним, його відзначають упродовж трьох робочих днів.
Мавлід супроводжується молитвами і згадками про Аллаха, словослів’ями пророку, віршованими оповіданнями і лекціями про пророка Мухамеда. На Мавлід потрібно демонструвати своє щастя щодо появи на землі Мухаммеда, якого віряни приймають останнім посланцем Бога і підносять за нього вдячність Аллаху, звертаються до Всевишнього з молитвами, роздають нужденним і ведуть чисті діалоги одне з одним.
В Єгиптській Арабській Республіці і декількох інших мусульманський державах Мавлід особливий для дітей. Повсюду встановлюють декоровані прапорцями павільйони, де можна купити різноманітні за розміром солодкі вироби «арусат ан-набі» – «наречену Мухаммеда», з паперовим яскравим віялом за спиною. Інша розповсюджена солодка статуетка – лицар із шаблею в руці.
ФІР