Великий Четвер — важливий період Страсного тижня, який наближає християн до одного із найбільш шанованих свят — Пасхи.Східні церкви зберігають традицію шанування Великого Четверга як символічну знакову подію, описану у Святому Євангелії — спомин Таємної вечері Господа нашого Ісуса Христа. Хоч у Ній і не вказується назва місця, де має бути приготовлена пасха, проте за поглядами Отців Церкви ним служила Сіонська горниця. З усіх євангелістів лише один згадує про омовіння ніг – апостол Іоанн Богослов, інші – нічого не пишуть, можливо через брак свідчень або ж були пов’язані з низкою інших причин.В установленій традиції Близького Сходу дійсно існував звичай омивання ніг, оскільки ті, які цього не робили вважалися нечистими і не могли брати участь у святкуванні песаха (пасхи). Ортодокси з розумінням і відповідальністю ставляться до шанування Страсного Четверга, якого ще у народі називають «чистим». Літургія Василія Великого, яка звершується у Великий Четвер починається вечірньою службою, продовжується переходом на читання Апостола і Євангелія за встановленим уставним чином. Також у цей день читається складене Євангеліє, тобто з усіх взятих текстів Св. Писань святих апостолів – євангелістів Матфея, Марка, Луки, Іоана.
Особливість Чистого Четверга полягає у спасінні кожної християнської душі і її духовному очищенні перед Богом. В українській традиції побутує звичай омовіння тіла у цей день, оскільки «у здоровому тілі – чистий дух» в тім для православної традиції такі народні нашарування не грають ролі, а акцентується велика увага на людській душі, її оновленню, духовному відродженню, спасінню через дію благодаті Святого Духа. Страсний Великий Четвер – подія сакрального характеру, зображена у Святій Євангелії, дає можливість побачити усім нам земне служіння Ісуса Христа перед Богом і людьми, Його передчуття страху перед Своєю смертю на хресті за все грішне людство, розуміння зневаги, оплювання, приниження, побиття, розпяття Сина Божого і відкинення Своїм народом до Якого був посланий Богом – Отцем. Таємна вечеря, молитва Ісуса у Гефсиманському саду, боязнь і переживання «Отче як що можна пронести мимо Мене цю Чашу, в тім не Моя а Твоя нехай буде воля» (співвідношення людської волі з Божою).
Прослідковується трагічний момент Євангелії в одинокості Христа, залишеному без вірних супутників – учнів – апостолів «уражу пастиря і розбіжаться вівці отари» , у їх невірстві в передбачене Спасителем, про що підтверджували Закон, Пророки і Писання. Учні зневірилися у тому, що Ісус Христос є вище пророків Старого Завіту, посланий Месія, Спаситель світу. Він завойовував людські серця не мечем, а словом, любов’ю і милосердям по відношенню до інших. Іуда Іскаріотський, душу якого бажав направити на шлях спасіння Сам Христос – зрадив за тридцять шекелів срібла Вчителя, віддаючи у руки несправедливих суддів, пізно розкаявшись у гріху своєму пішов і вчинив і повісився, і за ловами пророка Єремії «набув землю гончареву» місце Акелдама «поле крові» яке існує ще й досі. Навіть апостол Петро, який до того часу визнавав Христа «Сином Бога Живого», відрікся тричі Його після того як двічі проспівав півень. Зцілення слуги первосвященика Малха, якому було відсічене праве вухо ще раз продемонструвало мету Сина Людського Ісуса Христа на Землі – любов Божу до Свого творіння через викупну жертву Христа Спасителя за наші гріхи.
Його символічне мовчання перед римським прокуратором Іудеї Понтієм Пілатом показує всемогутню владу, даровану від Бога, всезнання про державного правителя і фатальний кінець зрадника Іуди. Постає питання : а чому власне читаються 12 Страсних Євангелій у Великий Четвер? Справа у тому, що у них прослідковується містичність і символічність. 12 Євангелій Страстей Господа і Спаса нашого Ісуса Христа — уривки текстів Нового Завіту, звернені до людини, що проходить свій земний шлях від страждань до вічного блаженного життя, тобто від тимчасовості до вічності у Царстві Небеснім. Вони і нас настановляють осмислити свій земний шлях через скорботи і страждання і отримати вічне спасіння – співпричастя з Христом у Царстві Його Отця.
Тому важливе значення мають не стояння на колінах перед читання 12 – ти Євангеліях у день Страсного Четверга, носіння свічок з церкви додому, а віра людини у Христа і спасіння її душі від гріхів через Нього, осягнення Царства миру, любові, і праведності у Дусі Святому.
Богдан Стрикалюк
