Школа кініків вважається однією із філософських шкіл сократичного періоду. Її засновниками стали Антисфен і відомий Діоген Синопський. Рух кініків проіснував всього лише вісімсот років, тобто враховуючи дату – з IV ст. до нашої ери – IV ст. нашої ери. Так як традиція була тимчасово перерваною між періодами – ІІ-І століть до нашої ери, а потім оновлена через два історичні періоди : ранній кінізм і римський.Назва школи кініків походить від гімназії в Афінах, яку всі іменували Кіносаргом. За іншим поясненням грецьке слово «кіон» пішло від Діогена Синопського і в перекладі означає — собака.
Кіносарг став місцем притулку для Антисфена і його учнів. Дослідники визнають той факт, за яким навчання Діонісія – майбутнього кініка у мислителя Антисфена є пізньою легендою з метою утвердити неперервність шкільного приємства від них до філософа Сократа. У цьому ж приємстві були зацікавлені стоїки, що прагнули побудувати непереривний ланцюжок до Сократа від Зенона Китийського через Кратета Фіванського.
З цим напрямком або ж інакше кажучи течією повязують діяльність наступних кініків: Гіпархія, Метрокла Маронейського, Біона Борисфеніда, Філіска із Егеї, Менедема Лампсакського, Моніма Сиракузького, Онесикрита, Телета Мегарського, Меніпа Гадарського; а період Римської імперії — Демоканта, Лукіана Самосатського, Еномая Гадарського, Гераклія та Деметрія Кініків.
Існують в тому числі свідчення Августина Аврелія щодо пізнішого існування кінікізму як філософської течії. Августин зауважує, що в його час із усіх існуючих філософських шкіл Стародавньої Греції, залишилися кініки, перепатетики, платоніки. З їхніх творів до нашого часу дійшли збережені фрагменти творів кініків Онесекрита, діатриби Телета про «явища і сутність», «Про автаркію», «Про вигнання», «Про бідність та багатство», «Задоволення не є метою життя», «Про апатії» і інші. Зберігся також фрагмент діатриби Біона Борисфенідського «Викриття обманщиків».
У чому ж тоді полягала філософія кініків? По – перше у відмові прийнятих моральних норм полісу (держави) та правил поведінки у ньому. Варон вважав кініків не складовою школи, а всього лише веденням особливого способу життя. Вони носили короткий подвійний плащ — трибон на голому тілі, а також довге волосся і бороду, посох для подорожування, ходили босоніж. Навчання у кінікійській школі відбувалося через спілкування між двома особами: учителем і його учнем. Який переконувався у способі життя кініків.
Учень назавжди розривав зв’язки з будинком, батьківщиною, приймаючи на себе зовнішню атрибутику, тобто одягав костюм кініка, розпочинаючи нове життя. Він намагався брати приклад з свого вчителя умистецтві автаркії – свобода і викриття порочності.
Наприклад, Діоген Синопський залишив своє попереднє життя ведучи фінікійський спосіб; Кратет залишив будинок у Фівах, свою матеріальну власність, розпустивши слуг; Гіпархія, залишивши все, що її прив’язувало — пішла вслід за Кратетом, стаючи його дружиною. А брат Гіпархії – Метрокл, залишивши навчання у місті Лікеї зробив те ж саме, що і його сестра, пішов за Кратетом. Монім Сиракузський із соціальних низів, обераючи шлях кініка, водночас став вільною людиною, почав носити три пери і займався написанням книг. Меніп, який став другим учнем Кратета також став займатися літературною творчістю, від найшовши себе у творчому жанрі, наполовину смішного і серйозного – сатири.
Зв’язок кініків з Сократом прослідковується. Засновником школи кініків поруч з Діогеном Синопським був Антисфен – сократик. Платон часто називав Синопського «божевільним Сократом», а Зенон Критський бажав знайти послідовників філософа Сократа, і врешті зустрівся з Кратетом із Фів.
Дослідники відносять кініків до сократичної традиції, власне те, що їх поєднує з мислителем Сократом. Це по – перше є звернення до етичної проблеми (виховання людини), по – друге – це вчення про тотожність добродійства із знаннями; по – третє – це зовнішій але зовсім простий вигляд. Дуже часто кініки потрапляли під критику Платона,в тому числі і стоїки, так як платонізм ніс у собі спотворення істинного вчення Сократа.
Кініки обрали для себе природу, а не закон, який є сукупністю хибних цінностей.
У творі «Держава» кінік Діоген намагається показати, що люди повинні брати приклад з тварин. Їм не потрібні зброя, гроші, інші некорисні речі, натомість необхідно ввести статеву свободу, інцест та канібалізм. Окрім того кініки вели аскетичний суворий спосіб життя, які дістали назву апатії.
Парисія у кініків стаа частиною дискурсу. Кініки шанували античного героя Геракла як покровителя над бідними людьми, вони не визнавали великої чисельності богів, лише одного. Діоген Синопський вважав свободу думки як головне досягнення у своїй філософії. Кініками було введено новий термін «космополіти» — так називалися громадяни не окремого якого міста, а усього світу.
Пізніше цей термін було привласнено стоїками.
Таким чином, кінічна філософія слугувала безпосереднім джерелом для стоїцизму.
Згодом життя кініків виявить зацікавленість зі сторони християнського аскетизму, тобто його ідеологічне оформлення, що виявлятиме себе у таких формах як юродство і мандрівництво.
Богдан Стрикалюк
