В тім людська природа настільки є слабкою по відношенні до божественної природи Господа нашого Ісуса Христа, вразливою і не постійною, втрачається саме головне у житті – віра в Бога, Який може врятувати нас від загибелі.
У сьогоднішній розповіді від апостола і євангеліста Матфея ви чули, коли Христос навчав народ проповіді у будинку, знадвору стояли Матір Ісуса і Його брати. Хтось із натовпу промовив до Вчителя, що ті бажають розмовляти з Ним. Спаситель, звернувши увагу і вказавши рукою на Своїх учнів – апостолів , що розташовувались поряд з Ним, сказав: «ось мати Моя і брати Мої; бо, хто виконує волю Отця Мого, той є для Мене матір’ю, братом і сестрою» (Мф.12,49).
Усі ті, що стояли і слухали Ісуса Христа, дивувалися Його словам. Наступного дня, коли Ісус вийшов на берег Галілейського моря, велика чисельність народу оточила Його з усіх сторін, Спаситель вирішив увійти в човен, Він почав розповідати людям притчі, щоб їм було легко і доступно Його зрозуміти.
Такими ж самими проповідниками Слова Божого як Ісус Христос були брати Прокл і Іларій, які прийняли мученицьку смерть за віру Христову у ІІ столітті нашої ери. Спочатку вони були язичниками, але довідавшись про Христа і побачивши відважність, сміливість, істинну віру християн, які свідомо йшли на смерть, зажадали стати також християнами. Подорожуючи на землі, обидва брати не боялися небезпеки, яка постійно чатувала на них. Тому Керманич довгої земної подорожі – Ісус Христос, за їхню палку любов до Отця Небесного і виконання Його святої волі привів їх до тихої пристані – Царства Небесного. Тому стараймося сильно тримаймося віри в Істинного Бога і виконувати Його святу волю, тоді так само як і ці мученики, успадкуємо життя вічне у Царстві Небесному.
Амінь!
Слава Ісусу Христу!
Ієрей Богдан Стрикалюк