Теїзм (від грецького- Бог) — напрямок філософської думки в галузі теологічного світогляду, що походить від розуміння абсолютного буття як нескінченної божественної особистості,недосяжної для людей,яка створила світ і розпоряджається його долею. Як система думки, визнає буття особистого Бога і стверджує можливість і необхідність його одкровення та думок про світ і людину. Бог змінює свої стани від трансцендентного до іманентного,згідно теїзму. Визнання свободи волі людини, а також можливості для неї спілкуватися з богом, є найбільш важливою відмінною рисою теїзму.
Існують різні теїстичні системи.
Найчастіше основні релігії також відносять до теїстичних систем : іудаїзм,християнство та іслам. Теїзм стверджує буття абсолютної досконалої особистості ,яка вільним творчим актом визиває із небуття світ і людину,та піклується про них ,може дати задоволення живому релігійному почуттю. Молитва,як прояв релігійного життя, звертається до правителя світу, який в змозі надати благодатну допомогу. Ані пантеїзм ані деїзм основою релігійного життя служити не можуть,за думкою професора Старокамодського.
Термін «теїзм» уперше ввів до вжитку британський філософ Р. Кедворт.
портал ФІР
