Фундаменталізмом називають консервативні моральні, соціальні, філософські течії. Частіше всього він є реакцією на процеси глобалізації і секуляризації, які відбуваються в сучасному суспільстві і світі. Одним із варіантів вияву фундаменталізму є релігійний фундаменталізм.Виділяють такі види релігійного фундаменталізму:
1) Протестантський фундаменталізм;
2) Католицький фундаменталізм;
3) Православний фундаменталізм;
4) Ісламський фундаменталізм;
5) Іудейський фундаменталізм;
6) Індуїстський фундаменталізм.
Перший отримав свою популярність у південній частині штатів Америки серед релігійних груп баптистів, методистів і пресвітеріан у 20 – х роках ХХ століття. Будь – яка критика і світське тлумачення Святого Письма відкидалися ідеологами цього руху. Протестантські фундаменталісти виступали проти викладання теорії Чарльза Дарвіна, були прийняті необхідні закони, які направлені на захист державних шкіл від впливу вчення про походження людини.
Другий почав формуватися у 70 – х роках ХХ століття. Засновником цієї течії став архієпископ Марсель Лефевр і утворене ним «Священне братство папи Пія Х . Невдовзі стався конфлікт між Ватиканом і Лефевром, в результаті певних непорозумінь архієпископа було відлучено від Римо – католицької церкви. Католицькі фундаменталісти виступають проти екуменізму, модернізму та реформування богослужіння, що було прийняте ІІ Ватиканським собором (1962-1965 рр.).
Третій поступово утворювався в Росії на початку ХХ століття. На суспільному рівні цей феномен постійно переростав в єврейські погроми, а вже політичному – характеризувався утворенням так званого «Союзу російського народу». Теоретиками того часу стали такі особистості як Дубровін, Грінгмут, священик Іоанн Восторгов, Марков, Пуришкевич, архімандрит Макарій, архієпископ Андронік.
Друга хвиля руху православних фундаменталістів вибухнула у 1980 – 1990 роках. Серед православних почали утворюватися національно – патріотичні об’єднання, що носили антисемітський характер і монархічні настрої. В Росії почали діяти релігійно — суспільні організації, які здебільшого переростали у справжній «православний фундаменталізм», це такі як: «Чорна сотня», «Товариства ревнителів митрополита Іоанна». Значний вплив на ріст настроїв православного фундаменталізму у сьогоднішньому російському суспільстві відіграє Російська православна церква.
Сучасний православний фундаменталізм відстоює позицію проти екуменізму (тобто анти сектантства, анти католицизму, антилібералізму, анти індивідуалізму, критику західної культури), підтримує національно – патріотичні рухи.
Ідеологічним стовпом у цьому фундаменталізмі можна вважати середньовічний теоцентризм, благочестя, Священне Передання, традиція, чітке дотримання істини Священного Писання і Отців Церкви, добродійства, концепції християнської держави.
Соціальною базою для нього є жінки старшого покоління, гуманітарна інтелігенція, яких просто використовують для втілення планів радикально – націоналістичної ідеології. І цим усім займається РПЦ, яка виявляє ненависть до чужих і займається політичним ангажуванням.
Четвертий – напрям, який декларує собою повернення мусульман до суворого дотримання і вимог Корану. Дана течія характерна сунітським і шиїтським напрямком в сучасному ісламі. В окремих арабських країнах, зокрема в Ісламській республіці Іран, ісламський фундаменталізм є панівною ідеологією. В якості методу боротьби окремими групуваннями фундаменталістів використовується тероризм як один і виявів радикального явища.
П’ятий напрям характерний в діяльності низки організацій і політичних партій Ізраїля. Прибічники цієї течії виступають за життя в державі у співвідношенні з релігійними законами сучасного іудаїзму. Групи ортодоксального іудаїзму вступають у конфлікт з світським ізраїльським населенням у зв’язку з недотриманням релігійних обмежень. Вони дуже часто вступають у прямі сутички з місцевою поліцією. Крім того існує ультра іудейська організація «Неторей карто». Вона не визнає того, що Ізраїль є тією державою, яка існувала до приходу Месії.
Шостий напрям ґрунтується на основі дотримання релігійних законів Індії. В державі простежуються багато фундаменталістських організацій таких як «Союз добровільних служителів нації» , крім того є ще радикальна організація «Армія Шиви» та молодіжна радикальна організація «Загін сильних».
Богдан Стрикалюк
