Лугус (Луг) — бог у стародавній кельтській релігії

Лугус, одне з центральних божеств стародавньої кельтської релігії, відомий своєю багатогранністю, силою та розумом. Його ім’я може походити від слова «рись» або «світло», що відображає  його кмітливість і хитрість, так і його велич як бога, який уособлює світло, мудрість і мистецтво. Юлій Цезар у своїх працях ототожнював Лугуса з римським богом Меркурієм (грецький аналог — Гермес), підкреслюючи важливість Лугу в кельтській міфології як бога мандрівників, ремесел і торгівлі.

Луг як бог світла та творчості

Лугус часто асоціюється зі світлом, мудрістю та творчістю. Він був не лише богом війни й ремесел, але й покровителем мистецтва, поезії та культури. Як «вправний у всіх мистецтвах», Луг мав широкий спектр атрибутів, які охоплювали багато сфер людського життя. У своїй універсальності та багатогранності Луг стає символом креативності, сили та інтелекту.

Його зв’язок зі світлом можна простежити через його ролі у циклах врожаю та зміні пір року. Лугнасад, свято, присвячене Лугу, святкувало не лише збирання врожаю, але й символічну перемогу світла над темрявою — життєвого циклу над смертю.

Висновок

Лугус є однією з найбільш впливових фігур у кельтській міфології, божеством, яке поєднує в собі силу, мудрість і майстерність у всіх сферах життя. Його культ поширився по всій кельтській Європі, а історії про нього збереглися у багатьох різних варіаціях — від Ірландії до Уельсу та континентальної Європи. Як бог світла і творчості, Лугус відігравав важливу роль у культурному та релігійному житті кельтів, залишаючись символом героїзму, креативності й універсальності божественних сил.

Іван Гудзенко