Освіта та кар’єра
Перрі здобув освіту в приватній школі у Філадельфії, після чого продовжив навчання в Прінстонському університеті, де отримав ступінь бакалавра (A.B.) у 1896 році. У Гарвардському університеті він здобув ступінь магістра (M.A.) у 1897 році, а у 1899 році — ступінь доктора філософії (Ph.D.).
Його педагогічна кар’єра розпочалася того ж року, коли він став викладачем філософії в коледжі Вільямс у Вільямстауні, Массачусетс. Після цього Перрі недовго працював у Сміт-коледжі в Нортгемптоні, Массачусетс. У 1902 році він приєднався до викладацького складу Гарвардського університету, де залишався до виходу на пенсію у 1946 році. У 1913 році Перрі отримав звання професора, а в 1930 році його призначили на посаду професора філософії Едгара Пірса.
Вплив та ідеї
Перрі перебував під значним впливом Вільяма Джеймса, одного з засновників американського прагматизму. Завдяки цьому впливу він розробив школу нового реалізму, яка ставила за мету вдосконалити та розвинути прагматичні ідеї Джеймса. Новий реалізм прагнув відновити віру в існування зовнішнього світу, що було ключовою темою у протистоянні ідеалізму.
Серед значних досягнень Перрі варто згадати його редакторську роботу над творами Джеймса та написання біографії «Думки та характер Вільяма Джеймса», за яку він отримав Пулітцерівську премію у 1936 році.
Основні праці
Перрі залишив по собі значну кількість філософських праць, серед яких:
«Підхід до філософії» (1905) – робота, що розкриває основні принципи філософської думки.
— «Загальна теорія вартості» (1926) – важливе дослідження проблеми цінностей та їхньої природи.
— «Сфери цінності» (1954) – книга, що підсумовує погляди Перрі на природу вартостей і цінностей у суспільстві.
Ральф Бартон Перрі зробив вагомий внесок у розвиток філософії, особливо у сфері реалістичної думки. Його роботи вплинули на подальші покоління філософів і науковців, а його педагогічна діяльність сприяла піднесенню філософської освіти у США.
Іван Гудзенко
