Юм вступив до Единбурзького університету у віці 12 років, що на той час не було чимось незвичним. Проте вивчення права, яке він розпочав за наполяганням родини, не надихало його. Натомість він захопився самостійним вивченням філософії, літератури та математики, відкриваючи для себе твори провідних європейських мислителів.
Пошук власного шляху
Незважаючи на родинні традиції та тиск, Девід Юм обрав шлях інтелектуальних пошуків. Власні філософські та наукові зацікавлення Юма привели до того, що він покинув навчання в університеті, віддавшись глибокому читанню й роздумам. Проте надмірне інтелектуальне навантаження спричинило нервовий зрив у 1729 році, після чого йому знадобилося кілька років на відновлення.
У 1734 році Юм вирішив випробувати себе в комерції, працюючи у купецькій конторі в Брістолі, але швидко зрозумів, що цей шлях не відповідає його інтересам. Після цього він вирушив до Франції, де провів три роки в містечку Ла-Флеш. Саме там, у старому Анжу, Юм почав роботу над своїм першим значущим твором.
Написання «Трактату про людську природу»
У Франції Юм активно працював над створенням свого фундаментального філософського трактату. Його праця «Трактат про людську природу» була спробою створити повну філософську систему, засновану на емпіричному методі. Трактат складався з трьох книг:
- «Про розуміння». Юм досліджував походження ідей, питання простору і часу, знання та ймовірність, зокрема, проблему причинності.
- «Про пристрасті». Юм описав людські емоції та пристрасті, висуваючи ідею, що розум має підпорядковану роль у людському житті.
- «Про мораль». У цій книзі Юм розглядав мораль через призму почуттів, вважаючи, що моральні оцінки є результатом людського схвалення або несхвалення певних дій.
Попри новаторство і глибину, «Трактат про людську природу» не отримав належного визнання від сучасників. Сам Юм пізніше критично оцінив свою працю, вважаючи її занадто амбіційною та незрілою.
Перші публікації та невдачі
Повернувшись до Англії в 1737 році, Юм приступив до публікації свого трактату. Однак його робота не здобула популярності серед читачів. «Трактат» вийшов у трьох томах у 1739–1740 роках, але залишився непоміченим. Це стало для Юма сильним розчаруванням. В автобіографії він з гіркотою писав, що його праця «мертвонародженим випала з преси», навіть не викликавши дискусій серед критиків чи фанатиків.
Однак не всі його зусилля були марними. У 1741–1742 роках Юм опублікував «Нариси, моральні та політичні», які принесли йому перший успіх. Це дозволило йому претендувати на посаду професора філософії в Единбурзькому університеті, хоча через звинувачення в єресі та атеїзмі його кандидатура була відхилена.
Життя після трактату
Невдача з трактатом не зупинила Юма. Він продовжував працювати над філософськими та історичними творами, знаходячи нові способи донести свої ідеї до ширшої аудиторії. Протягом наступних років він активно займався викладацькою та письменницькою діяльністю, ставши однією з найвпливовіших фігур в історії філософії.
Юм залишається ключовою постаттю у світовій філософській думці, його емпіризм і скептицизм вплинули на подальший розвиток західної філософії та науки, ставши фундаментом для філософських дискусій про природу знання, моралі та людського розуміння.
Іван Гудзенко
