Ахілл був не тільки найхоробрішим і найсильнішим, але й найвродливішим серед усіх героїв, які вирушили до Трої. Проте його надмірна гордість і лють не раз ставали на заваді, завдаючи шкоди як союзникам, так і ворогам.
Ахілл був сином Пелея та Фетіди. Його мати намагалася зробити його невразливим, занурюючи в божественний вогонь або річку Стікс, тримаючи за п’яту, яка залишилася єдиною вразливою частиною його тіла. Це і стало причиною його загибелі. Знаючи про його коротке, але славне життя, Фетіда сховала Ахілла на острові Скірос у царя Лікомеда, де він жив переодягненим дівчиною. Вихованням Ахілла також займався мудрий кентавр Хірон, який навчав багатьох героїв, включаючи Геракла.
Троянська війна
Наші знання про подвиги Ахілла головним чином походять з «Іліади» Гомера, де він є центральним персонажем. Гомер розповідає історію Троянської війни, зосереджуючись на гніві Ахілла. На початку поеми Одіссей, хитромудрий цар Ітаки, вирушає на пошуки Ахілла, щоб переконати його взяти участь у війні між греками та троянцями. Переговори виявляються успішними завдяки прагненню Ахілла до слави. Він залишає свого сина Неоптолема та вирушає до Трої з 50 кораблями, кожен з яких перевозить 50 мірмідонів — грізних воїнів, створених Зевсом з мурах і наданих його синові Аяку.
Ахейська облога Трої тривала десять років, і за цей час Ахілл встиг здобути славу в боях і розграбувати 23 міста навколо Трої. На початку війни він убив троянського принца Троїла, що, за пророцтвом, мало призвести до падіння Трої. Це вбивство, яке деякі джерела приписують святині Аполлона, могло спричинити ворожість бога до Ахілла.
Ситуація для греків погіршилася, коли Агамемнон, цар Мікен і лідер грецьких військ, посварився з Ахіллом. Після викрадення двох дівчат — Брісеїди і Хрісеїди — Ахілл залишив собі першу, а другу віддав Агамемнону. Коли Агамемнон відмовився повернути Хрісеїду її батькові, жрецю Аполлона, бог наслав чуму на грецький табір. Зрештою, Агамемнон повернув дівчину, але забрав Брісеїду в Ахілла, що призвело до відходу Ахілла і його мірмідонів від боїв.
Без Ахілла ахейська армія ослабла, а троянці посміли атакувати табір греків, підпалюючи їхні кораблі. Агамемнон запропонував великі дари та повернення Брісеїди, але Ахілл відмовився. Навіть його близький друг Патрокл благав його повернутися до бою або дозволити йому вести мірмідонів. Ахілл погодився на останнє, давши Патроклу свої обладунки. У битві Патрокл, у броні Ахілла, вніс паніку серед троянців і досяг стін Трої, однак був смертельно поранений Аполлоном та Гектором. Смерть Патрокла стала великим ударом для греків. Після довгої битви за його тіло ахейці, очолювані Менелаєм та Аяксом, нарешті повернули його до свого табору.
Дізнавшись про смерть Патрокла, Ахілл жадав помсти. Він отримав нові обладунки від Гефеста і повернувся на поле бою, знищуючи троянців. Перемігши Гектора, він прив’язав його тіло до колісниці і тягнув перед мурами Трої. Цар Пріам благав Ахілла повернути тіло Гектора, і Ахілл погодився. Війна тривала, і Ахілл убив Мемнона, але незабаром Паріс, за допомогою Аполлона, вразив його в п’яту, єдине вразливе місце. Аякс повернув тіло Ахілла до ахейського табору. Обладунки Ахілла дісталися Одіссею, який привів греків до перемоги з допомогою дерев’яного коня.
Ахілл залишається однією з найвідоміших фігур грецької міфології, і його подвиги широко відображені в давньогрецькому мистецтві. Вази, датовані 7-5 століттями до н. е., зображують його виховання кентавром Хіроном, отримання божественного обладунку від матері Фетіди, вбивство Гектора та інші сцени його героїчного життя. Найвідоміше зображення — сцена гри в настільну гру з Аяксом, представлена на амфорі 530 року до н. е., що зберігається в Музеї Ватикану. Ці твори мистецтва зберігають пам’ять про велич і трагедію Ахілла, продовжуючи надихати та захоплювати.
Іван Гудзенко
