Алхімія зацікавила мислителів і практиків багатьох стародавніх культур, оскільки вона ставила питання, пов’язані з натурфілософією, наприклад: Як речі виникають, з чого зроблені речі і чи можна одні речі перетворювати на інші. Основна ідея алхімії полягає в тому, що відповідь на третє питання — так. Отже, хитрість полягає в тому, щоб знайти відповідь на перші два запитання і таким чином відкрити рецепти та інструменти, необхідні для створення таких затребуваних дорогоцінних речей, як золото, яке завжди захоплювало своєю нетлінністю. Алхіміки вірили, що вони можуть видалити домішки з речовини і таким чином повністю створити іншу речовину. І навпаки, вони могли змішувати речовини та створювати нову речовину з абсолютно іншими властивостями. Оскільки вважалося, що це все одно зробила природа, справжній пошук алхіміків полягав у тому, щоб знайти спосіб відтворити природне перетворення речовин і навіть прискорити його за допомогою якогось каталізатора. Цей легендарний предмет став відомий як філософський камінь.
Справжній розвиток алхімія отримала в греко-римському Єгипті з 1 по 7 століття н. е. і була продовжена практиками у Візантійській імперії та арабському світі. Був певний міжкультурний обмін ідеями; поняття еліксиру життя. Оскільки багато стародавніх текстів було втрачено в середні віки, лише в епоху Відродження та наукової революції алхімія піддалася подальшому серйозному дослідженню, хоча тексти ісламської алхімії, перекладені латинською мовою, почали фільтруватися через західну мережу знань через Північну Африку, Іспанію та Сицилію з середини 12 століття. У наступні століття багато візантійських текстів про алхімію також потрапили до Європи, цього разу через Італію.
Історія алхімії часто така ж темна, як таємниці, які алхіміки хотіли відкрити, таємниці, які вони твердо вірили, що можна знайти шляхом ретельного вивчення стародавніх текстів. Досліджувати предмет алхімії — це справді відслідковувати витоки сучасної хімії. Цілі алхімії зацікавили деяких із найвидатніших умів в історії та спонукали їх досліджувати природу справжніх властивостей, з яких складається наш матеріальний світ.
Іван Гудзенко
