Сам купол, як писав біограф імператора Юстиніана, здавалося, не просто спирається на землю, але майстерно підіймається в небо, створюючи враження золотого купола, який світиться серед хмар. Цей купол є найбільшим у світі, що стало можливим завдяки інноваційному використанню архітекторами підвісів, які розподіляють вагу купола так, щоб створити відчуття легкості і простору. Чотирнадцять вікон навколо основи купола пропускають світло в середину, створюючи ефект світлової аури, яка доповнює мистецтво внутрішнього оздоблення.
У 532 році Імператор Юстиніан I замовив Ісидору Мілетському та Антемію Тральському відбудувати церкву Святої Софії після того, як попередню будівлю було зруйновано під час повстання. Ця нова споруда не лише символізувала владу імператора над Константинополем, але й відтворювала духовну силу Православної Церкви. Внутрішній дизайн відображав соціальні різниці, розділяючи простір на верхній і нижній рівні відповідно до статусу та рангу осіб. Ця організація відображала не лише релігійну, але й політичну і соціальну структуру імперії, створюючи атмосферу релігійної місії та соціальної інтеграції.
Після завоювання Стамбула турками у 1453 році, будівлю перетворили на мечеть, додаючи чотири мінарети та змінюючи внутрішнє оздоблення. Незважаючи на це, оригінальний дизайн залишався джерелом захоплення, як відзначив османський історик Турсун Бег. Ця споруда стала взірцем для подальших мечетей в Османській імперії, таких як Блакитна мечеть, засвідчуючи свій вплив на архітектуру регіону.
Сьогодні Свята Софія є національним музеєм, що дозволяє всім охочим насолоджуватися його культурним та історичним значенням, не втрачаючи свою релігійну спадщину.
Альона Дмитрук
