Історія самайна
Історія Самайн налічує тисячоліття. Для кельтів це було святкуванням, пов’язаним з кінцем жнив та початком зимового періоду. Однак основна унікальність полягала в тому, що самайн вважалося періодом, коли відбувалася тонка межа між світом живих та мертвих. Вірили, що душі померлих можуть повертатися до світу живих під час цього свята.
Традиції та звичаї
Маски та костюми:
У давнину люди вдягалися в маски та костюми, щоб виглядати як духи чи інші надприродні істоти. Це робилось для того, щоб відлякувати злих духів, які вважалося, поверталися на це свято.
Строєння альтанок для духів:
Люди створювали альтанки та облаштовували місця для своїх померлих родичів. Вони вірили, що це допомагає душам знайти свій шлях і знайти спокій.
Сьогодні самайн взято в основу багатьох традицій хелловіну. Парадоксально, колишні ритуали стали важливим елементом розважальних та сімейних заходів. Люди прикрашають свої будинки, вдягають костюми та організовують вечірки, залишаючись вірними спадщині цього давнього свята. Самайн залишається святом, що з’єднує життя і смерть, давнє і сучасне. Віра в тонку межу між світом душ та світом живих продовжує жити у серцях тих, хто вшановує цю традицію, роблячи її частиною свого життя і доторканням до духовності свого народу.
Іван Гудзенко
