Але як зрозуміти, що жінка більше не нудьгує за колишнім?
Відповідь це питання може бути дуже складним, оскільки кожна людина індивідуальний. Але є певні ознаки, які свідчать, що особа вже відпустила свого колишнього і готова рухатися далі.
На що ж у її поведінці слід звернути увагу?
Готова будувати нові відносини
Однією з явних ознак того, що жінка відпустила свого колишнього, є її готовність розпочати нові стосунки. Коли вона більше не думає про минуле і не порівнює своїх потенційних партнерів із колишнім, це означає, що вона готова рухатися вперед. Вона може виявляти інтерес до нових людей та встановлювати контакти без страху перед зобов’язаннями. Якщо раніше жінка була закрита та скептично налаштована до нових людей у своєму житті, то тепер її емоційна відкритість та готовність до спілкування можуть вказувати на те, що вона попрощалася зі своїм минулим і хоче йти у щось нове.
Думає про саморозвиток
Жінка, яка відпустила колишнього партнера, починає більше піклуватися про свій розвиток. Вона може відвідувати курси, брати участь у тренінгах або просто приділяти більше часу для читання книг і вивчення нової інформації.
Це пов’язано з тим, що коли жінка подумки все ще перебуває у своєму минулому, їй може бути складно концентруватися на собі та своїх особистих цілях. Відпустивши минуле, жінка починає бачити більший потенціал у собі та ставить перед собою нові цілі. І також можна помітити, що така жінка стає більш відкритою для нових знайомств та можливостей. Вона не відмовляється від кохання і не боїться ризикувати.
Відпустила всі образи
Коли жінка відпускає свого колишнього, вона більше не озирається назад і не шкодує про минуле. Вона перестає відчувати негативні емоції, такі як злість, образа чи розчарування. Жінка більше не проводить час, згадуючи про свої стосунки, вона сконцентрована на сьогодення та майбутнє. Вона починає цінувати інші аспекти свого життя: роботу, хобі, друзів та сім’ю. Крім того, жінка перестає постійно перевіряти соціальні мережі екс-партнера та не пов’язує своє самопочуття з його діями чи словами.
Іван Гудзенко