Історія Папської держави бере свій початок з 756 року, коли папа Стефан II уклав угоду з франкським королем Піпіном Коротконогим, який надав папі територію на південь від Риму. У наступні століття Папська держава зазнавала періодичних криз, але вона продовжувала існувати в тій чи іншій формі до 1870 року, коли італійські війська анексували папські землі, за винятком Ватикану.
Одна з особливостей Папської держави полягає у тому, що вона була державою, яка управлялася духовною владою, а не політичною. Це означає, що папи, які були головою Папської держави, керували не тільки духовним життям, а й здійснювали політичне управління на своїх територіях. Наприклад, папа Григорій VII був відомий своєю боротьбою з імператором Генріхом IV, який вважав, що влада папи повинна бути підкорена імператорській владі.
Однак, у ранній історії Папської держави, папи часто були у війнах з іншими державами, щоб захистити свої території. У 16 столітті папська армія була складена зі швейцарських найманців, а в 18 столітті Папська держава стала однією з найбільших держав Європи, яка займала значну частину центральної Італії. Однак, у 19 столітті Папська держава зазнала різкого спаду, і її території стали предметом територіальних конфліктів між італійськими націоналістами та римсько-католицькою церквою.
У 1870 році, після багатьох років внутрішніх конфліктів, Папська держава була розпущена й анексована Королівством Італія. Ватикан став єдиним залишком Папської держави, де папа Римський продовжує бути головою держави.
Сьогодні Ватикан є найменшою державою в світі за територією і населенням, але він має велику культурну, релігійну та історичну цінність. Ватикан є центром католицької церкви, де знаходиться Ватиканський палац, музеї Ватикану, Сікстинська капела та інші пам’ятки, які приваблюють мільйони туристів з усього світу.
У сучасному світі Папська держава не має значного політичного впливу на міжнародній арені, але папа Римський є авторитетним голосом у світі, особливо в питаннях моралі, етики та соціальної справедливості. Крім того, Ватикан має свою власну економіку, яка заснована на туризмі, продажу продукції та послуг католицької церкви, а також інших джерел доходів.
Іван Гудзенко
