Лейбніц вважав, що всі монади є свідомими і відчувають, хоча на різних рівнях. Він також стверджував, що всі монади зв’язані між собою в гармонійній причинній мережі, яка відображає структуру всесвіту. Ця гармонія досягається завдяки відносності всіх монад до всього іншого у світі, а також до Бога, який є відповідальним за створення всього.
Монадологія є важливою працею в історії філософії і метафізики, оскільки вона дала поштовх до розвитку ідей про індивідуалізм та панпсихізм (ідея, що свідомість присутня у всій реальності, включаючи неживу природу).
Вона також має важливе значення для розвитку наукових дисциплін, таких як фізика і математика, оскільки Лейбніц вніс значний внесок у розвиток логіки та диференціального та інтегрального числення.
Іван Гудзенко
