Особлива атмосфера, як фірмовий знак автора.
Агата росла в щасливій сім’ї, і гармонію дитинства поширила на все життя. Це була раціональна, розсудлива жінка, яка вірила в ідеали добра і творення, сповідуючи всі основні суспільні та моральні чесноти. Можливо тому письменниця вміла створювати в книгах специфічну атмосферу затишку, рівноваги, виправданості буття. У її романах хочеться жити чи хоча б періодично до них повертатися.
Не намагатися стрибнути вище голови.
Незважаючи на почесті і визнання, Крісті мала розсудливість і не любила галасу навколо свого імені. Слава була їй у тягар, а своє заняття творчістю вона вважала аматорством і в усіх анкетах з приводу діяльності писала «заміжня дама». Завдяки такому складу характеру королева детектива підкреслювала, що писати складно і красиво їй не дано і великим літератором не стати. Проте свої здібності вона використовувала в повному обсязі.
Чітко вивірений стиль.
Книги даного автора не назвеш гостросюжетними, це завжди спокійна, поступальна розповідь, нанизана на міцний каркас сюжету. Письменниця вважала себе ремісником, для неї найважливішим було освоїти техніку, підкорити свої ідеї прийнятій формі жанру. Її романи завжди логічні, формулювання точні та скупі. Крісті могла в двох реченнях описати героїв так, що вони ставали «опуклими».
Основна увага приділяється деталям.
Саме дрібні, незначні на перший погляд деталі мають найважливіше значення. Як правило, детектив виділяє собі ряд неочевидних доказів, які не вписуються в загальну картину злочину. Детектива висміюють та просять не ускладнювати справу. Але в кінці тільки з цих маячок і розкривається весь клубок інтриг. Агата вміла спритно заплутувати читача, щоб зробити фінал абсолютно непередбачуваним.
Пожвавлення сюжету гумором та любовною лінією.
Цей літератор має книги з гнітючою атмосферою, напружені й лякаючі («Десять негренят», «Нескінченна пітьма»), але загалом жоден роман не обходиться без фірмового англійського гумору. Що стосується любовних відносин, то тут ціла палітра: пристрасть («Смерть на Нілі»), залежність («Лощина»), ревнощі («Сумний кипарис»), нерозділене кохання («У напрямку до нуля»), безтурботність («Таємниця семи» циферблатів»). Все це робить романи більш захоплюючими та різноманітними.
Психологія – головний метод розкриття злочинів.
Основний спосіб розслідування у Агати — психологія, відомі сірі клітини Пуаро (який стверджував, що здатний розплутати справу, не встаючи з крісла). Також він думав, що потрібно розмовляти з підозрюваними – кожна людина може ненароком видати якусь таємницю, слід лише вичленувати потрібне зі звичайної балаканини. Коли ж усі факти зібрані, слід розставити їх по місцях, як картковий будиночок, і картина злочину буде зрозуміла.
Харизматичний детектив – більшість успіху.
Автор, за прикладом Конан Дойля, придумала Еркюля Пуаро для свого першого роману і приставила до нього Ватсона — капітана Гастінгса. І цей маленький смішний чоловічок із вусами відразу ж завоював любов публіки. Міс Марпл також вийшла харизматичною милою старенькою, яку ніхто не підозрював у дедуктивних здібностях, і вона цим скористалася. Зустрічаються в романах письменниці та інші «розслідувачі», як правило, веселі молоді авантюристи, які не знають страху та втоми. Всі ці персонажі відразу захоплюють увагу читача.
Ольга Степаненко
