Історія філософіїФілософіяФілософія середньовіччя

Боецій – життя, філософія, книги

Біографічна довідка

На арені західноєвропейської середньовічної філософської думки з’являється теолог, філософ, схоласт Северин Боецій.

Народився він у 480 році нашої ери в сім’ї феодала. У пізнанні світу, природи, людини, Бога допомогла йому рідна матір. Батько Боеція виконував державні справи, а тому мав непоганий заробіток для того, щоб прогодувати власну сім’ю. Увагу зосереджував на вивченні риторики, граматики, філософії. Остання відіграла не менш важливу роль, сильно вплинувши на філософські погляди Боеція.

Боецій – життя, філософія, книги

Освіта

Шкільне навчання надавало Боецію стимул і певний сенс життя, виховуючи в молодому юнакові такі почуття як любов до людей, патріотизм, любов до Бога. Боецій живе у той період, коли формувалася  розвивалася культура, економічна стабільність остготської держави.

Кар’єра

Свою кар’єру розпочинає із зайнятої королем вестготів Теодоріхом державної посади. За успіхи в діяльності та королевську відданість, призначається Теодоріхом консулом Равен. Були злети і падіння. Боеція звинуватили у зраді та змові з Візантійською імперією. У присутності короля Боецій сказав, що не мав наміру й думки  зробити подібний вчинок.

Боецій та Елоїза

Равенський консул закохується в молоду дівчину на імя Елоїза. Взаємність відчувалася з її сторони. Дядько Елоїзи завадив щастю молодим людям. Боеція несправедливо засуджують і кидають до вязниці. Між Елоїзою та Боецієм відбувається листування. В переписці є надія зустрічі з Боецієм.

Творча діяльність

Перший твір «Утіха філософією» пише у в’язниці. У ньому філософ  вбачає сенс життя, буття та існування. Філософією Боеція захоплюється Елоїза.  Згадуючи про заборону дядька одружитися, Боецій стає схоластом і присвячує себе служінню Богу. Щирі почуття до дівчини не загасили бажання бути поруч з коханюю. Їй присвячений філософський твір.

Філософські ідеї – це міст, який  сполучає античну та західноєвроопейську середньовічну спадщини. Серед праць цієї доби варті уваги такі : «Про музику», богословська праця «Про Святу Трійцію» (проти єресі аріанства), «Про католицьку  віру» (одна із теологічних праць автора ), «Ісагогіка»тощо.

Перекладає твори античних мислителів з мови койне на латинську. Переклади Боеція відіграють важливу роль в популяризації філософії та освіти в середньовічну епоху.  Ним подається коментар «Введення Порфирія в дусі Аристотеля». Загальне виникає в розумі на підгрунті загальних властивостей, присутніх в одиничних речах.  Предметом ретельного дослідження середньовічної філософської думки постає проблема співвідношення загального та окремого. Основною працею приніс собі всесвітню славу. У праці вирішується проблема співвідношень свободи людини з Божим промислом.

Погляди Боеція

На думку Боеція при передбаченні Бога існує свобода волі. Свобода людини та волі існує, відповідно цим підривається можливість Бога проникати крізь темряву майбутнього.  Виникає деяке протиріччя. У цьому протиріччі, Боецій намагається  пояснити так: знання Богом про майбутню діяльність, передбачення. Теологічною працею «Про Святу Трійцю» порушується головна богословська проблема – доктрина стосовно Святої Тройці. За Боецієм розум людини не може сприйняти або ж осягнути сутність Трійці.

Пізнання є пошуком з допомогою людського розуму – істини. Насправді ж вона знаходиться за межами досяжного. Людський інтелект є інструментом пізнання світу, природи і видимих речей, сутність яких пояснюється.

Людський розум не здатен охопити ірраціональні речі, їх не можна побачити та відчути. Річ в тім, що ми стикнулися з нерозкритою субстанцією у самій собі. Якщо її не можна сприйняти сенсорно, то лише пізнати за допомоги внутрішніх відчуттів. Надрозумовий світ сприймають через ментальний світ , а матеріальний світ пізнається завдяки інтелекту.

Сутність не повинна бути розмежована, розділена, проте завжди знаходитись у цілісній структурі.  У нерозривності мають перебувати Розум, воля і дух повинні залишатися нерозривними як людські тіло, душа і дух. Своїми книгами Боецій вказує читачеві слідування істинному  шляху  та відхиленню від зла.Читачеві слід направляти серце до добродійства, розум – пізнати істину.

Останні роки життя

Боеція прозвали «останнім римлянином». Звинуваченого у державній змові, цар Теодоріх сттратив. У сорока п’ятирічному віці  524 року нашої ери помирає. Тіло поховали в остготському королівстві.

Панас Вернигора

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
1
Любов
0
Не завдоволений
1
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії