Історія релігійПроповіді

Чи спільне мислення (ПОРІВНЯННЯ духовного до Духовного)

В Біблії, в пророка Даниїла у розділі 12, сказано:

3  А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків. 10Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.”

З впровадженням будь-якої з ідеологій пов’язаний ряд особливостей, які неминуче доводиться враховувати її прихильникам.

Головна та, що здійснення певного (однобокого – відповідно ідеї) підходу до вирішення проблем, обов’язково викличе невдоволення іншої певної частини, інших учасників клопітної ситуації. А це спонукає їх до дій у відповідь. Звідси, у ідеологів обов’язкові наслідки — в будь-якій з ідеологій, що входять в безліч «пріоритету інтересів групи», — повинна бути сила для придушення незадоволених і готовність застосовувати цю силу.

У відповідних умовах може проявитися (і виявляється) украй негативно — подвійна мораль — поділ всіх на «своїх» і на «чужих«.  Яка дозволяє до них ставитися по-різному. Наприклад, «не наші» взагалі розглядаються як вороги, що веде до агресивності, до нарощування силових структур, до насильства навіть там, де воно зовсім не потрібне.

Виникає суперечність між проголошеною рівністю та демократією всередині групи і необхідністю організації групової діяльності, тобто створення структур з їх принциповою нерівністю.

Як бачимо, ідеології, що були до цього часу, несуть в собі ризики вирішення  клопотів чи бід в інтересах одних учасників цих негараздів і халеп (тобто, «своїх») за рахунок обмеження інтересів інших, а не підтримують «правильну» ідеологію «чужих», з наслідками, звичайно негативними.

Таким я бачив це „Дослідження, розміщене ось тут  http://vocv.at.ua/news/o_sistemnom_myshlenii_11/2012-06-13-148#.T9izi64SzJQ

facebook (Головна » 2012 » Червень » 13 » О системном мышлении — 11)”.

І воно солідне. Але ж, хоч намагається виглядати спільним, проте, для тих, хто щиро прагне справедливості, все ж однобоке. — Чому?

Бо ж є вороги в народу – це його гнобителі і грабіжники на чолі із злочинною владою. А де, у якій силі їх нема?  

Тобто, така спільність направлена проти гноблених. А це вже не спільність. Тому, поділ необхідний не класовий, не політичний, не на групи по інтересах (мовних, етнічних, екологічних, відомчих, корпоративних…) …, а треба відділити: прагнучих жити з несправедливості, від прагнучих суспільства, в якому один одному чинить справедливо.

Такий підхід виключає потребу клопотатися тим, що виникають суперечності. Їх не може бути так. Бо не проголошується рівність для гнобителя і гнобленого, а справедливо встановлюється демократична невідворотна відповідальність гнобителя перед гнобленим за наміри гноблення, яка наступає за Законом — невідкладно, в наслідок порушень Законів, прийнятих більшістю.

Таким чином, жодна з груп, політичних сил … не несуть в собі ризиків вирішення будь-яких клопотів в інтересах одних учасників цих клопотів (тобто, «своїх») за рахунок обмеження інтересів інших, бо не підтримують чиюсь «правильну» ідеологію (тобто, «чужих»). Їх просто нема, бо є ті, що прагнуть суспільства, в якому один одному чинить справедливо (відповідно такими є їхні ідеї), і є вороги такого суспільства (і теж відповідно такими є їхні ідеї).

Через це, є Прикра правда в тому, що сьогодні жодна із політичних сил, заявлених на виборах, не є тією, що прагне суспільства, в якому один одному чинить справедливо, і тому вони є або вороги такого суспільства, або посіпаками ворогів.

Проте, неправда, що нема сили, яка прагне суспільства, в якому один одному чинить справедливо, ба так, навіть за обставин коли є гнобителі і грабіжники народу, не буває! Інша справа, що ця сила штучно й злочинно, нинішньою системою, ворожої до власного народу, влади, позбавлена прав навіть існувати а тим паче діяти, бо антиконституційним діючим виборчим законодавством відсторонена від впливу на вибір системи влади, яка забезпечує справедливе суспільство і на участь у виборі.

Інша неправда, що нема способу ці клопоти подолати, щоб за короткий час витягнути Україну з усіх халеп.

Це не так, бо ті що прагнуть суспільства, в якому один одному чинить справедливо, не відмовляться підписатися під вимогами законодавства, яке забезпечить (їм дуже бажане) знищення системних ганебних явищ: гноблення, грабунку, беззаконня, корупції, свавілля влади; і звичайно, що після вони будуть раді зібратися і структуруватися у нову силу, яка вчинить нову, бажану їм систему влади, яка забезпечить суспільство, в якому один одному чинитиме справедливо.

 

Отже, спільне мислення можливе,

якщо основа його особливості очищена правдою.

 

Хрестос закликав Своїх послідовників бути не такими, як усі.

 

Й до Хреста, щирі у Господі, пророки не були на боці більшості, а займали позицію гноблених.

Ми чуємо співи від краю землі:  Слава Праведному!

Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені:

Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

(Iсая 24 : 16)

 

Отже! Хрестияни, щоб світити світу, повинні бути дуже чистими людьми на землі, відкритими і доброзичливими.

Шляхетними — витримані, мужні, благородні, винятково тверді у служінні Всевишньому.

А це, насамперед, чинити правом та правдою правосуддя і по справедливості — усім. Відрізнятися від інших, являти світові зразок чистоти, святості, доброти, самозречення, дружби, мужності, працьовитості, глибокодумності, правдивості, а найголовніше – любові нелицемірної.

Хай так буде!

Анатолій Войтко, автор Проекту „КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ”

 

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій