Історія релігійРелігійні святаЮдаїзм

Суккот — єврейське осіннє свято: історія та традиції

Другим за рахунком іудейським святом є Суккот. Суккот походить від слова «сукка», яке з івриту перекладається як шалаш. Починають його святкування 15 тішри (осінній місяць). Суккот ще називають «Часом нашої радості». У цей день кожен єврей живе в покритій гілками тимчасовій будівлі, названій суккою, тобто наметом, святкує і прославляє протягом семи днів Всевишнього як спомин сорокарічного мандрування єврейського народу по Синайській пустелі.

В Біблії суккот згадується як свято кущів, збору плодів. У перші два дні взагалі не можна нічого робити, тоді ж як в інші – дозволено. В день іом това відбувається святкування Шміні ацарету ( у перекладі з івриту – святкове зібрання), співвідносний Сімхат-Торі. Суккот водночас пов’язують з роком сільського господарства. Суккот також є важливим паломницьким святом ще з давнього часу, став називатися святом Господа.

Суккот - єврейське осіннє свято: історія та традиції

Існує думка, що ізраїльтяни насправді  запозичили це сільськогосподарське свято в ханаанейського плем’я. Крім того в народах Близького Сходу поширювалося свято, приурочене збору врожаю, а вихід з Єгипту є пізнішим походженням. Дослідниками відмічається, що в час мандрувань Синайською пустелею, ізраїльтяни не жили в будівлях з кущів, а наметах, а от припис, що ізраїльтянам потрібно сім днів залишатися в кущах, що може бути пояснене часом єгипетського виходу.

Підтверджується також освячення Єрусалимського храму при Соломоні саме в день Суккот, тому кожного сьомого року в Суккот є необхідність читання Тори при загальному народному зібранні. На рахунок Суккоту існують приписи книги Левіт: знаходитися в кущах, вибирати пальмові, широколисткові, вербні гілки, проводити сім днів.

Законовчителями такі рослини стали називатися арба‘а мінімами, тобто чотирма видами: цитрусовими, миртовими, пальмовими гілками, які не розкрикаються, вербними. Як стверджують равини, за біблійським законом кожному чоловіку приписано першого дня свята тримати в руках чотири види. Традиція щодо арба‘аміну тягнеться ще від Іоханана бен Закая, яким після зруйнування Другого храму приписано, де б не відбулося святкування Суккоту, обов’язково  брати кожного дня до рук цих чотири види протягом сімох днів як згадка про Храм. З виголошенням Халлелу плавно махають під час читання 118 псалма і 25 вірша до нього. Махають в сторону сходу, півдня, заходу та півночі, починаючи зверху аж до низу.

По завершенні літургії в синагозі з арон кодеша (синагогальний ковчег) виймають Сефер-Тору, обходячи біму, тримаючи в руках чотири види як пам’ять про процесії навколо вівтаря храму. Першого дня кожному дозволено брати свій арба‘амінім.

Равіністичниммми авторитетами згадується церемонія злиття води на протязі сімох днів святкування. Саддукеями така церемонія була відкинута. Злиття води супроводжувалося разом з грою сопілки. Вказаний обряд має за своє підґрунтя книгу пророка Ісаї.  Щодо Суккоту можна сказати, що то є особливе свято. Правила Суккоту містяться в Талмуді.

Будівництво сукки здійснюється безпосередньо за допомоги покрівельного матеріалу: листки, солома, для виготовлення стін використовується будь-який підручний матеріал. Сукка має покриватися так, щоб туди не було доступу світла, а лише тінь. Покриття не повинно бути щільним через проникнення сильного дощу всередину.

Сукка має містити по крайній мірі три стіни, розташовуватися під небом, а не чимсь іншим. Будівництво прикрашається. Першого вечора в день Суккоту прийнято господареві з’їсти кусочок хліба такий як оливка в наметі. При відсутності таких сукк, біля синагоги будуються. Каббалістами XVІ століття притримується звичай  щоденного запрошення таких героїв Біблії як Авраам, Ісаак, Яків, Мойсей, Аарон, Йосиф, Давид. Співвідносяться останні із сімома кабалістичними сфіротами. Восьмого дня відзначають шміні ацерет і не приступають до роботи.

Законовчителями розглянуто Шміні ацерет окремим святом. Цього дня перед Мксафою читається Ізкор з виголошенням поминальних молитов та молитов за дощ.

Панас Вернигора

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
1
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій