Народилися вони в період ІІІ століття після Різдва Христового. За походженням Капітоліна із багатої та знатної сім’ї. Після смерті батьків усе майно роздала для жебраків, відпустивши на волю слуг. Оскільки за віросповіданням належала до християнства, її заарештували і кинули до в’язниці. За відмову принесення ідольської жертви їй мечем відсікли голову. Вслід за нею пішла вірна служниця Єротіїда.
Єротіїду били палками за те, що вона встала на захист своєї господині Капітоліни і кинула камінь в правителя. Над нею довго знущалися кати. Їй довелося перетерпіти мучителів і залишитися неушкодженою завдяки силі Божій. Фізичні тортури виявилися болючими для молодої служниці.
Знову її примушували принести гідне служіння ідолам, які в порівнянні з християнським Богом мучениця вважала за ніщо. У них свята вбачала вміст великої злої сили, що спрямована на думки, моральну поведінку людей, робить одурманює розум і захоплює в тенета пристрастей слабких у вірі, а також тих, що впали у відчай (безнадію на милосердя і духовне спасіння).
Постраждала разом з Капітоліною в часи правління гонителя християн – імператора Діоклетіана в 304 році після Різдва Христового в Кесарії Кападокійській. Єротіїда відчула на собі удари бичів, а в кінці була обезголовлена катом. Перед кончиною свята прославила Господа Ісуса Христа і віднайшла вічний спокій і життя з Богом. Тіла мучениць віддали землі. На могилі відбувся чудесний прояв сили Божої, християни за піднесеними молитвами до них отримували зцілення для тіла і спасіння душі.
Вшанування пам’яті каппадокійських мучениць звершується православними 9 листопада за новим календарем, тоді ж як за юліанським – 27 жовтня.
Панас Вернигора
