Народився майбутній правитель у 1260 році. На престол вступив у 1272 році. Керував Візантійською імперією з 1282 по 1328 рок (46 років). По суті це було саме найдовше правління імператора Андроніка із династії Палеологів.
Андроніка не цікавила ніяка політика і військова справа, проте у зовнішній політиці спостерігалася підтримка статусу кво. Втратив дружину Анну, дочку Стефана V Угорського, переживши її смерть. У 1284 році одружується з Іолантою (Іриною) Монфрерратською, тим самим забезпечивши Візантії спадкове право Фесаллонікійського королівства. Це ставало притаманним на той час і мало неабияку перевагу у відносинах із династією Палеологів.
Проте невдача спіткала одруження його сина Михаїла ІХ з онукою імператора Балдуїна ІІ Катериною, котрою був успадкований престол і намагання зняття питання відновлення Латинської імперії з покращенням відносин із домом Анжу не мало жодного сенсу. А тому 1295 рік виявився невдалим для імператора. У 1298 році для запобігання сербського наступу в Македонії, імператор віддав заміж дочку Сімоніду за серського короля Стефана Уроша ІІ Мілутіна.
Андронік ІІ Палеолог не мав таких навиків як його покійний батько, який міг влагодити протиріччя, то той ще більше їх загострював. Маючи потребу у флоті, імператор Андронік стає на сторону генуезців. У 1303 році після своєї поразки, зажадали виплати контрибуції від візантійського імператора.
Майже всю частину Малої Азії завоювали турки-османи. Для звільнення малоазійського півострова, Андронік наймає 6000 солдат каталанців, яких очолював Рожер де Флор. Якщо Рожер звільнить острів, імператор обіцяє видати за нього племінницю з присвоєнням титулу «дука», добре нагородивши майбутнього зятя та надаючи привілеї каталанським солдатам. Роджеру з військом вдається досягти успіху у розгромленні турок та звільненні Філадельфії, проте зустрів опозицію – місцеве населення. Населення було невдоволено вчиненням грабування каталанцями, тому уберігаючи себе від Роджера, відкликає загін для боротьби з болгарами.
Фінансове становище Візантійської імперії підірване через опустошення казни в оплату найманцям. Розташовані на Галіопольському півострові каталанці вже не підпорядковувалися імператору, виступили з відмовою приймати участь у військових діях проти болгар та турків, з постійною вимогою грошей та земельних володінь.
Тепер імператор в каталонців був на побігеньках. Він йде на поступки каталанцям. Роджер отримує титул кесаря, забезпечується великою грошовою сумою, керує Малою Азією. Проте конкурувати з сильним він не міг і у 1305 році з невідомих якихось причин в Андріанополі Роджера вбивають. Усе відбувається при Михаїлі ХІ. Дізнавшись про смерть Роджера каталанці розгорнули військову кампанію проти самого імператора.
Довгий час відбувалися опустошення каталонцями країн Фракія та Македонія, афонських монастирів, вирушивши до Греції. Дійсно каталанською кампанією було завдано значного збитку Візантійській імперії. Андроніку Палеологу вдалося зійти на престол, відмовитися від уніатської лінії, котру вів Михаїл VIII.
Імператор Андронік ІІ повертає багатьох людей – опозиціонерів унії із заслання та в’язниці, а патріарха Іван ХІ – прихильника унії наказав відіслати до монастиря. Церковного миру імператору досягти так і не вдалося. За часи правління було змінено десять константинопольських патріархів. Велася боротьба «арсенітів» в підтримку патріарха Йосифа І.
У 1310 році арсенітську схизму було припинено. Візантійській державі залишалося пережити економічну кризу. Андронік ІІ здійснює реформи в законодавчій системі. Ним створена Рада дванадцяти суддів, з врахуванням світських та церковних осіб.
Сюди входили Никифор Хумн, Феодор Метохіт та інші. При імператору йде будівництво, займаються реставрацією та розписом церков з монастирями. Андронік виконує роль покровителя науки та мистецтва. Дружина Ірина говорила аби її чоловік – Андронік зробив поділ Візантійської імперії серед трьох синів, але в передчутті страху за розпад та міжусобні війни у Візантії імператор навіть не думає цього робити.
У 1310 році потрапивши в немилість імператора Ірина тікає у Фесаллоніки. У 1317 році там і померла. Міжусобної війни уникнути імператору не вдалося.
Коли помер Михаїл ІХ у 1320 році, виступила опозиція в захист старого імператора з онуком Адроніком ІІІ Палеологом. У 1321 році заставив діда аби той віддав у самостійне управління Фракію з Македонією. Коронація Андроніка ІІІ відбулася у 1325 році, урочистий вхід до міста Константинополя – у 1328 році.
Царюванню Андроніка ІІ прийшов кінець. Андронік ІІ був удостоєний привілею – палацу. У 1330 році після важкої хвороби імператора Андроніка ІІІ, попереднього старого правителя попросили піти.
Старий колишній імператор обрав монастирське життя. Прийняв чернечий постриг з іменем Антоній. Через два роки його не стало.
Помер Антоній (Андронік ІІ) у 1322 році. Поховання здійснили в одному із монастирів Ліпсу.
Пегас
