Імператором Ші Хуан-ді добудовується Велика китайська стіна, створюється єдина система військового керівництва, впроваджуються економічні реформи, за основу релігії береться легізм, здійснюються репресії адептів конфуціанства. У 213 році до нашої ери згідно імператорського наказу підлягали забороні та спаленню твори конфуціанства, які могли перебувати у приватній власності.
Імператор просив залишити тільки необхідні, що торкалися сфер медицини, фармацевтики, пророцтва, сільського господарства. Підлягали спаленню історичні хроніки, праці науковців (виняток торкається лише тих, що пов’язані з династією Цінь). Саме це було приведене імператором в дію.
Правителя турбувало питання власного довголіття, і тут неабияке враження справляли даоські маги, котрих імператор осипав всеможливими благами аби дістати хоч крихту обіцяного безсмертя. Сотню тисяч політичних в’язнів змушує важко працювати. Переконаний у власній невидимості перед підданими, імператор суворо наказує не розголошувати місце його перебування, інакше тому загрожує смертна кара.
Один із випадків підтверджує недотримання цього правила когось із підданих імператора і як результат замість не признання одного, страті піддали його оточення. Проте крім «чорних фарб» існували «білі»: надання допомоги в землеробстві, оскільки розумів, що селянство є головною запорукою розквіту самої імперії. А тому він неодноразово об’їжджав імперію, вникаючи кожну дрібницю управління.
Позитивну сторону державних перетворень населенням було оцінено значно пізніше, а негативна кидалася в очі. Імператор вирізнявся жорстокістю, самозакоханістю в себе, був бездушним деспотом, пригнічуючи власний народ. Ші Хуан-ді вважав, що причетний до божественних сил. Здавалося б порядок у світі існуватиме протягом десяти тисяч поколінь, а вічній імперії належить вічний володар. В жазі до ще більшого панування імператор вдався до пошуків ліків, які можуть дарувати безсмертя людині, але не зумів їх знайти. До того ж він не міг переносити розмов про смерть, піддані не мали такого права робити.
У 212 році до нашої ери імператор стратив чотириста шістдесят адептів, а значну кількість відправив в заслання. Цінь Шіхуан-ді оголосив повне припинення воєн, наказав зібрати усю зброю з князів та перетопити її на дванадцять монументів. Ним також введено міру та вагу, ієрогліфічне письмо, організовано жорстку бюрократичну систему управління.
У часи правління імператора в громадських роботах було задіяно мільйон громадян. Період характерний будівництвом Великої стіни, загальна довжина якої складала майже не дев’ять тисяч кілометрів, побудованою гробницею імператора, куди увійшла Теракотова армія, палац Епан. Сім з половиною тисяч метрів сягала дорожня мережа, а ширина доріг – п’ятнадцять метрів.
У 210 році до нашої ери імператор під час своїх об’їздів занедужав, не віддавав наказів щодо поховальних приготувань. Ші Хуан-ді повідомив свого сина Фу Су аби той зустрів траурну колісницю і звершив гідно поховання. По прибутті тіла імператора офіційно оголосили траур. Фу Су наказав майстрам розмістити самостріли у спорудженому його батьком склепі на горі Лішань, щоби туди ніхто не зміг потрапити.
На стелі за наказом сина імператора зобразили картину неба, на підлозі – окреслили землю, наповнили світильники жень-юевом з розрахунком не згасання вогню. Коли ж влада перейшла до сина, той звелів поховати усіх підданих імператора разом з ним в усипальниці. Але окрім них живими замурували майстрів, а також людей, які цінностями прикрашали могилу. Оскільки середні та внутрішні двері були зачинені, ніхто живим звідти вже не вибрався. І для прийняття могилою вигляду гори, на ній була посаджена трава з деревами.
Пегас
