22 березня 1179 року, у зв’язку з остаточною ліквідацією церковної схизми відбувся Третій Латеранський собор. В католицькій церкві вважається XІ Вселенським собором. Чисельність учасників собору не перевищувала трьохсот осіб, серед них абати та представники світської влади.
Собором було прийнято двадцять сім канонів. Найважливішим став перший канон, який зазначає, щоб уникнути повторної схизми, папа має обиратися лише колегією кардиналів (дві третини голосів учасників конклаву ).
Другим каноном анульовано призначення, рішення антипап, яких вважати єретиками. Третім каноном заборонено возведення є сан єпископа осіб, які не досягли тридцяти років. Сьомим каноном забороняється брати гроші за поховання, благословляти і звершувати таїнства.
Дев’ятий канон вимагає від військових лицарських орденів тамплієрів та госпітальєрів дотримуватися канонічних положень. Одинадцятим каноном духовним особам суворо забороняється прийняття жінок у своїх будинках та відвідувати жіночі монастирі. Канон дев’ятнадцятий застерігає відлученням від церкви світських осіб, які намагатимуться брати церковний податок, з віруючих, без дозволу на те духовенства. Двадцять четвертим каноном заборонено постачання для сарацин матеріалів та їхнє використання для будівництва флоту.
Двадцять сьомий канон чітко вказує світським керівникам вести боротьбу з єресями. Цей же собор засудив єресь катарів, а їх самих віддав анафемі.
Орест Крилатий
