– Чому ти це робиш? – суворо запитав сина.
Хлопець розгорнув книжку відомого письменника і знайшов такі слова: «Вірність у любові – це питання фізіології, вона зовсім не залежить від
нашої волі. Люди молоді хочуть бути вірними – і не бувають, старі хотіли б зраджувати, але де вже їм».
– Ги-ги-ги, – зареготав син. – Дивись, відомий письменник, мудра людина, чорне по білому написано: «ФІ-ЗІ-ОЛО-ГІ-Я!!!» – і додав, регочучи: – Ти, тату, відстав від життя. Проти фізіології не попреш. Можу де хочу, з ким хочу і коли хочу.
Батько сидів з опущеною головою.
– Розумний ти, синку, книжки читаєш, – ледве промовив, – а вийди-но з кімнати на п’ять хвилин, – тихо видушив слова. Син вийшов, залишивши батька самого. Той поклав книжку на підлогу і біля неї зробив свою справу. Гукнув сина. Той зайшов до кімнати й остовпіло спитав:
– Що це ви, тату?
– А це, синку, – фі-зі-оло-гі-я! Як і в твоїй книжці: коли хочу і де хочу! – і мовчки вийшов з кімнати.
Ми створені на образ і подобу Божу, і створені в образі людської істоти, до якої, крім фізичних даних, Бог долучив розум, щоб підказував нам: «На все є свій час, подія і місце». І якби син прочитав Біблію, то знайшов би шосту заповідь Божу: «Не чужолож» та дев’яту: «Не пожадай жінки ближнього твого». Скільки книжок написали різні мудреці, ще ніяка з них не навчила нас жити так, як вчить Святе Письмо.
Юлія Головчин
