Народився у 1165 році в іспанському місті Мурсія в мусульманській сім’ї, в період правління династії Альморавідів.
Арабі оточували представники влади, аскети з подвижниками. Отримує прекрасну освіту в місті Ішбілія (Севілья) – столиці та культурному центрі правлячої династії Альмохадів. У 1172 році в ході процесу відвоювання Піренейського півострова іспанськими та португальськими арміями, мусульманське військо зазнає поразки.
Чиновницька кар’єра не привертає уваги Ібн Рушда і той обирає духовний шлях. У 1180 році приїжджає в місто Кордову, де його зустрів Ібн Рушд. У 1184 році присвячує себе суфізму, переймаючи його від аль-Урайбі. Суфійська практика дає можливість Арабі зустріти чудових авторитетних науковців, богословів, подорожуючих аскетів та екстазу.
У 1193 році після залишення Андалусії подорожує по території Магріба. Арабі отримує перші містичні переживання під час зустрічі з Хізіром. Свою творчу діяльність розпочинає з унікальних праць: «Святий дух» та трактату «Макканські одкровення». Ще одна зустріч відбулася в місті Туніс з вчителем-суфієм Абу Мадьяном.
У 1195 -1197 році поселяється в місті Фес, налагоджує тісний взаємозв’язок в колі науковців, містиків та суфіїв. Андалусія на той час перебувала у досить не простих умовах, по суті їй загрожувало вторгнення короля Кастілії Альфонсо VІІІ. Фес стає місцем серйозних диспутів щодо смислу буття. Ібн Арабі отримує низку одкровень. Формує навколо себе майбутніх адептів суфізму, до яких звертається зі словами настанов.
Він відмовляється від посади, запропонованої магрібським султаном, побувавши таких містах як Андалусія, Мурсія Гранада, відвідує в Альмерії школу суфіїв. У 1200 році після залишення Андалусії, готує звершити хадж, а тому прибуває в Марракеш. У цьому місті отримує незвичне одкровення: перетворення його в птаха, який літає навколо Божественного Трона і отримання вказівки здійснення хаджу. Відправляється до Фесу, в Беджай, Туніс, зустрічається з Мадьяном. У 1202 році подорожує разом з феським науковцем Мухаммадом аль Хассарою. Дорога Арабі з його супутником до Мекки пролягала через місто Олександрію та столицю Єгипту – Каїр.
Потрапляє до Єрусалиму, Хеврону, віддає шану могилам пророків, їде до Медини, а звідти – в Мекку. У цьому ж місці працює над фундаментальною працею «Мекканські одкровення», яка зайняла всю половину життя Арабі. Гуртує навколо себе велику чисельність учнів.
Зустріч з Маджаддіном аль-Румі стала налагодженням вічної дружби з сельджуцьким вельможею. Аль – Румі навіть виділив каравани під час подорожі Ібн Арабі до Багдаду, Коньї. У 1205 році відбулася подорож в місто Багдад.
У 1207 році в результаті поїздки до Єгипту знову здійснює приїздить в Мекку. А після того прибуває в Конью (на той час сельджуцька столиця).
Його візити сильно вплинули на популяризацію суфізму в таких країнах як Персія та Індія. У 1223 році Ібн Арабі провів останні роки своє життєдіяльності.
У 1229 році Арабі бачить у видінні пророка Мухаммеда, який дає завдання написання книги «Гемми мудрості», і цей твір дійсно був написаний. Навколо популярного твору вникало чимало дискусій. Пише твори та займається викладанням. Авторству Арабі приписується вісімсот творів.
Ібн Арабі помер 1240 року в місті Дамаск (Сирія). В період Османської імперії над могилою Ібн Арабі спорудили мавзолей, до котрого тягнуться потоки людей як зі Сходу так і Заходу.
Пегас
