Історія філософіїФілософія для студентів

Дедукція

analogiya-induktsiya-i-deduktsiyaДедукція (від латинського  deductio — висновок)- отримання  конкретних висновків на базі  твердження  певних  узагальнених положень . Іншими словами, це слідування  думок  від загального до конкретного ,одиничного. Особливе пізнавальне значення дедукції проявляється коли в якості загального посилу виступає гіпотеза,нова наукова думка. В даному випадку дедукція  є відправним пунктом зародження нової теоретичної системи. Створене таким шляхом теоретичні знання  визначає хід емпіричних досліджень.

Отримання нових знань за допомогою дедукції  існує в усіх  природничих науках,але  найбільше значення  дедуктивний метод маєв математиці. Оперуючи математичними поняттями,більшість з яких я абстрактними,  і будуючи хід своїх думок   на загальних положеннях,математики найчастіше  за все змушені керуватися дедукцією. Ось чому в науці Нового часу пропагандистом  дедуктивного методу став один з  один з найвідоміших математиків і філософів  Рене Декарт.

Незважаючи на спроби в історії філософії відокремити  індукцію від дедукції,ці два методи не вживаються як ізольовані . Кожний з них використовується на відповідній сходинці  процесу пізнання. Ф.Енгельс писав: «Індукція і дедукція поєднані між собою таким же тісним  способом,як синтез і аналіз»

портал ФІР

Яка твоя реакція?

Радість
2
Щастя
3
Любов
1
Не завдоволений
1
Тупо
1

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії