Рош-га-Шана це свято єврейського Нового Року, яке святкується з настанням молодого місяця, восени. Зазвичай свято припадає на вересень або жовтень і відзначається протягом 2-х днів. Цей період ще має назву «Один довгий день», що згадується у Талмуді. Рош-га-Шана це глибоко релігійне свято, більша кількість святкового часу присвячена молитвам та відвідинам синагоги.Рош-га-Шана знаменує закінчення старого року і прихід нового. Євреї вважають, що у цей день Бог відзначає долю людини у книзі Буття, тому кожен повинен осмислити свою поведінку за останній рік, та попросити у Бога злагоди, миру, здоров’я і щастя.У святкові дні люди збираються у синагогах на молитву, кульмінацією цього свята є звук шофара, баранячого рогу. Вважається, що душа яка почує цей звук пробуджується від сну, стає чуткою та милосердною, і завдяки цьому, людина здатна принести комусь радість та допомогти. Людину, яка дме у шофар, називають Баал Ткіа, він видає із баранячого рогу чотири різні за звучанням та значенням звуки.
У перший день свята прийнято ходити на молитву до річки. Після молитов люди заходять до води та обтрушують одяг, ніби скидаючи з себе усі гріхи. Крім того, у період Рош-га-Шана читають не звичайні молитви. Євреї звертаються до махзору святкового молитовника, який прийнято відкривати лише у великі свята.
Після закінчення молитви у синагозі люди обмінюються подарунками, вітають тих, хто далеко, та повертаються додому, де на них чекає святкова вечеря. На столі має бути багато традиційних страв, які також вважаються символами щасливого року. У перший день свята за вечерею їдять яблуко з медом, перед цим сказавши своє бажання. Також у першу ніч прийнято надавати перевагу овочам та фруктам, адже на івриті їхні назви є синонімами щастя. Обов’язковою і традиційною стравою є хала – хліб із дріжджового тіста. Він має бути круглої форми, а не довгої як зазвичай, адже це символізує річний цикл.
Перед обідом та вечерею, під час Рош-га-Шана, проводять освячення свята над посудиною з вином, ця традиція отримала назву Кідуш. Також прийнято після молитви та омовіння рук, перед вечерею першого дня, хліб мокати не в сіль, як зазвичай, а в мед. Святкування завершується другого дня, коли на небі починають з’являтися зірки. Однак ще 10 днів після Рош-га-Шана вважаються святковими, адже повне завершення святкування знаменується відзначенням свята Йом-Кіпур.
Іван Гудзенко
