Інноваційною та відмінною рисою будівлі став бетонний купол; з висотою та діаметром 142 фути, все ще, найбільший у світі купол з неармованого бетону. Інтер’єр був настільки ж новаторським, оскільки купол піднімався над круглою внутрішньою камерою, освітленою окулюсом, що відкривався до неба в центрі купола, створюючи відчуття імперського та божественного простору.
«Пантеон» означає «те, що стосується богів», і вчені продовжують дискутувати, чи означало це, що храм був присвячений усім богам, чи дотримувався традиції, присвяченої конкретному богу. Конкретні присвяти окремим богам вважалися більш передбачливими, оскільки, якби трапилася якась біда, люди знали, якого бога образили, і могли приносити жертви.
Коли Агріппа вперше побудував храм, він був частиною комплексу Агріппи (29-19 рр. до н. е.), який також включав терми Агріппи та базиліку Нептуна, і вважається, що фасад є таким, яким залишився від його початкової споруди. Будівля є однією з найліпше збережених з епохи імператорської Римської імперії, оскільки її було перетворено на християнську церкву в 7 столітті, хоча вона також була змінена, а багато рельєфних скульптур із позолоченої бронзи було розплавлено.
Ця робота вплинула на купол Флорентійського собору 1436 року Філіппо Брунеллескі, радикальний проект, який змінив архітектуру та вплинув на розвиток італійського Відродження. Пантеон також сформував бароковий рух, як це видно в «Санта-Марія-Ассунта» Берніні (1664), і неокласичний рух, як видно в «Ротонда» Томаса Джефферсона (1817-26) на території Університету Вірджинії.
Альона Дмитрук
