Тохтамиш був повалений у битві при Тереку і це стало тригером, щоб Золота Орда розпочала свій розпад. У віддалених областях, правлячі намісники швидко вловили можливість вийти зі складу Орди безболісно. У 15 столітті розпад став ще інтенсивнішим і утворилося Сибірське ханство, у 1428 році – Узбецьке та Казанське ханство, у 1465 – Казанське ханство та кілька інших ханств.
Засновниками Казанського ханства стали Жанібек та Керей належали до роду Чингізідів. У період розпаду Золотої Орди відбулося казахської народності. А від народів Дешт-і-Кіпчака походять сьогоднішні казахи, каракалпаки та ногайці.
Вважається, що Казахське ханство стало приймачем Золотої Орди. На підтвердження цього може бути те, що 40% території Золотої Орди зараз належить до території сучасного Казахстану. Майже 22% племен Золотої Орди зараз становлять населення Казахстану. Ще одним підтвердженням стала схожість кочового населення Орди та сучасного Казахстану.
Радянське керівництво намагалося зберегти у таємниці історію Золотої Орди, т.к. вважали їх хижацькою державою та боялися об’єднання тюркського народу. Незважаючи на зовнішню агресію, Золота Орда була дуже толерантною до численних племен і народностей, які населяли її територію. Тут також можна провести аналогію із сучасним Казахстаном.
Історики не можуть дійти консенсусу щодо впливу Золотої Орди на Русь. Думка вчених розділилася. Вчені висловлюють думку про негативний, нейтральний або позитивний вплив Орди на Русь. Золота Орда, безсумнівно, наклала великий відбиток на нашу історію у соціальній духовній та політичній сфері.
Було запропоновано кілька концепцій. Суть концепції Р. М. Гумільова у тому, що Русь і Золота Орда тісно співпрацювали. Г. В. Носовський та О. Т. Фоменко взагалі стверджували, що Русь та Золота Орда є однією державою, а татаро-монгольське ярмо – це період військового управління, коли верховним правителем був хан.
До вчених, які вважають, що Золота Орда позитивно впливала на Русь відноситься Н. М. Карамзін. До позитивних факторів відносять зростання торгівлі та зміцнення культурних та соціальних кордонів суспільства. А оскільки Золота Орда сприймалася як основний і найнебезпечніший ворог, це призвело до згуртування розрізнених російських князівств і припинення міжусобиць. М. І. Костомаров також підтримується цією позицією. На думку решти вчених-істориків відносини між Руссю та Ордою не можна назвати дружніми.
Вплив Золотої Орди неможливо заперечити. Зіштовхування між собою князів, розширення економічних зв’язків, система збору податків, організація військ, усе це було запозичено, але російська культура не втратила своєї самобутності.
Протягом майже 300 років Русь перебувала під впливом татаро-монгольського ярма, що позначилося моральному дусі населення. Однак навіть за наявності складних умов все ж таки можна знайти позитивні моменти. Боротьба проти загарбників стимулювала формуванню національної самосвідомості та суспільної консолідації.
Після того як Русь звільнилася від залежності золотоординського ярма у суспільній свідомості, почала формуватися установка на особливу обережність у виборі шляхів розвитку держави.
До цього часу залишається недооціненим внесок тюркських народів формування держав Євразії. Завдяки досягненням сучасної історичної та археологічної науки, генетики та біології вдалося розвинути це питання до справжнього рівня.
Іван Гудзенко
