Багато дечого залишилося від язичництва у нас і ніякого жодного відношення не має до християнства. Але попри запущеність свідомості і відсутності роботи пасторів з людьми – результати нульові. Чому так? Через те, що вони не спроможні пояснити віруючому істотну різницю між християнством та язичництвом через відсутність необхідних знань.
Сучасна теологія підходить до вказаної концепції серйозно. Адже скільки б не говорили щось на кшталт: ну розумієте це такі і вкорінені традиції, народ вже до них звик, відходити не бажає та інше. Насправді ж існує проблема справжнього розуміння віри. В разі запиту пересічної людини будемо отримувати не досить чіткі відповіді, тому що вона немає достатніх знань, оскільки її ніхто не вчив.
Тоді що вкладається у поняття «віра», власне як цей термін пояснюється теологією. Важливий акцент у цьому питанні зробив німецький теолог Пауль Тілліх. Позиція Тілліха відносно віри як елементу буття людини та її існування чітка. Теолог зауважує, що віра – це стан граничного зацікавлення: динаміка віри – це динаміка граничного інтересу людини. Динаміка віри за Тілліхом проходить двома способами: теоретичним (накопиченні знання, досвід) і практичним – втілення знань з метою їхньої реалізації в майбутньому.
А також ним підкреслюється дуже важлива річ: «Віра – це акт особистості як цілого, вона співіснує в динаміці життя особистості…Там де присутня віра, присутнє усвідомлення святості». Тілліх дійсно правий у своїх твердженнях, адже з вірою людина набуває святості життя. Зрозуміло, бо з відсутністю віри немає святості. От що сьогодні для вас, не лише більшого чи меншого соціального статусу людей означає слово «віра». З цим словом можуть виникнути асоціації: надія на найкраще життя, благополуччя, добробут. Проте від самого початку усі перераховані блага людина вже має, чого ж тоді їй не вистачає. Звичайно невід’ємного елементу, основи, на якій насправді повинно будуватися людське життя.
Нам доводиться чимало вислуховувати різних забобонів, на шталт: розбите дзеркало, перехід дороги чорною кішкою, з пустими відрами, розсипаною сіллю на столі, закриванням дзеркал під час поховання людини, водіння хороводів біля вогнища, верби. Вам не здається, що люди створюють ідолів, замість Єдиного Бога . Якщо в Десяти Заповідях мова йде про заборону ідолопоклонства, то в які тільки сіті потрапляє сучасне суспільство, втягуючи в «трясовину» своїх дітей.
Такі забави з язичництвом можуть закінчитися фатально. Дуже часто люди впадають в такі крайнощі. Ось ми маємо на сьогодні такий феномен «зневір’я». І через кого це все відбувається? Ну звісно, тих, які мали б навчати прихожан, створити апологетичний центр, школу духовно-морального виховання, а не хизуватися коштовними авто, краще б їх продали і нагодували за ці гроші бідних. Ви ж тільки подивіться як здійснюються слова Ісуса Христа «і хто б тільки не входив в цей двір, а пролазив десь інде – то все злодії і розбійники». Така картина спостерігається вже сьогодні. А саме страшніше – відсутність віри в священиках, лише одне збагачення.
Ісус промовляє до всього людства: А де ж ваша віра?. Як ми бачимо в життєвих ситуаціях неспроможні розв’язати ту чи іншу проблему, яка накладається одна на одну і відразу ж біжимо до Бога. А навіщо Він вам, коли і так добре на широку ногу живете. То де ж тоді віра? На наше переконання віра – основа людської життєдіяльності і вона не в проявах зовнішніх якихось ознаках, а йде з людського серця.
Віра – це сфера духовного буття, за словами апостола Павла – доказ речей невидимих. Дійсно як ми можемо довести те чого насправді не бачимо, не здатні доторкнутися, але відчуваємо серцем. Її можна назвати справжнім універсумом в людині. А тому не зважаючи ні на що не втрачайте віри, яка зробить вас сильнішими перед різними перешкодам в житті. Саме віра патріарха Авраама зробила його батьком багатьох народів, Ноя – праведним чоловіком після потопу, Іова – непохитним, Мойсея – відданим Богу, мужнім – Ісуса Навина, вірним – Йосифа, сильним – Самсона, смиренним – Давида, жертовним – Ісаака та багато інших, життя яких описує Біблія.
Важко спостерігати у що сьогодні перетворюється віра через недолугість одних і тупість інших. Але настане час Божої правди і справедливості і краще нам бути «гарячими» (міцна полум’яна віра) ніж «тепло-холодними» (нестійка, непостійна віра).
Пегас
