Засновником джайнізму був Джина Вардхамана, який шанується як пророк. Місце виникнення цієї релігії — Індія. Примітно те, що джайнізм розвивався і отримав особливу популярність в основному лише в Індії.
В основі філософії джайнізму лежить концепція постійного самовдосконалення душі, щоб подальшому знайти всесилля і вічне блаженство. Існує титул джина, який присвоюється тільки достойним послідовникам джайнізму. Ті, хто має цей титул досягли духовного просвітлення. Можна виділити ряд ключових положень джайнізму. Світ складається з живих і неживих об’єктів. Крім того, всесвіт не має кінця. Забороняється наносити будь-якої шкоди будь-якій живій істоті, оскільки кожна істота є священною і володіє величезною цінністю.
Головною метою джайнізм ставить звільнення душі від негативних емоцій, які виникають з причини скоєння чогось неправильного. Звільнитися від такого негативу можна за допомогою принципів «Трьох коштовностей джайнізму». Важливий і той факт, що прихильники джайнізму вважають, що у всесвіті все, що відбувається регулюється самостійно, без будь-якого божественного втручання. Ще послідовники джайнізму повинні вести вкрай аскетичний спосіб життя, обмежуючи себе від земного, світського, і позбавляючись від різного роду пристрастей.
У джайнізмі є головна мантра — Навокар. Відповідно до міркування віруючих, вона допомагає стати людині щасливішою, і що цієї мантрою людина проявляє повагу до усіх душ всесвіті з більш високим рівнем свободи.
Крім того, віруючі повинні дотримуватися ряду основних принципів, до яких можна віднести ахімсу (не нанесення шкоди будь-якій живій, причому шкоди, як фізичної, так і психологічної), Сатью (відкритість і благочестя), Астей (заборона на злодійство — не можна привласнювати що-небудь чуже, в тому числі ті речі, які хтось упустив або забув), брахмачарья (заборона на перелюб; монахи ж повністю повинні відмовитися від сексуальних контактів) та апаріграха (заборона на придбання матеріальних речей; монахи ж повністю відмовляються від будь-якої власності , миряни цього робити не зобов’язані).
Іван Гудзенко
