Народився наприкінці лютого 1887 року в місті Самбір, на Львівщині в родині мандрівних галицьких акторів. Заробітки батьків не були настільки великими, адже отримання освіти сином стало найважливішим питанням для них. Дитячі роки Курбаса були проведені у діда, який був священиком села Старий Скалат. Їхній син вступає на навчання до Тернопільської гімназії, яку успішно закінчує, а потім продовжує навчатися в університетах Відня та Львова. У молодому віці з’являються усі необхідні риси актора театру. Він виступає в театрі міста Тернопіль. Найбільше мріє потрапити в театральну студію М.Садовського, розташовану в місті Київ.
Курбаса можна розуміти як максималіста і романтика. Романтизм з дружиною режисера театру ледве не коштував його життя. Закоханість до неї розцінювалася Курбасом як переступ усіх законів моралі. Курбас зважується на самогубство, вистріливши собі у серце. В результаті вистрілу, куля застрягла в серці. Лікарі не наважувалися робити операцію, оскільки вона загрожувала б життю молодого актора. Куля в серці так і залишилась до останніх днів життя Леся Курбаса.
У 1916 році – потрапляє до театральної студії Садовського, зігравши у ній одну із своїх ролей. Змушений був відмовитися від акторства, замінивши режисурою. У 1917 році – стає ідеологом «Молодого театру». Для одних це здавалося божевіллям, а інші – сприймали це як справжній театральний шедевр з відсутністю декорацій та костюмів. Збиралася велика кількість глядачів, які зацікавлювалися естетичним театром. В такий спосіб трупа стала відомою через модерний театр на теренах нашої батьківщини.
Лесь Курбас симпатизує московській танцівниці Валентині Чистяковій. У місті Києві вона здобула світове визнання і славу завдяки Курбасу. Закоханість Чистякової до іншого, який був театральним актором в Курбаса зіграла з обома злий жарт. Вони не бажали спричинити Лесеві біль, адже страждали обоє від почуттів один до одного, вирішили стрибнути з мосту. Першим вчинив самогубство закоханий в Чистякову хлопець, а Валентині забракло сил вчинити так.
Молодий театр продовжував свою діяльність три роки. У 1920 році Курбасу вдалося здійснити постановку вистави «Гайдамаки» , через яку прослідковувалася філософія Шевченка. У цьому ж році була сформована трупа Київського драматичного театру. Трупа мандрувала Київщиною, зокрема побували в Білій Церкві, потім в місті Умань.
Ним створюється філософський театр, названий «Березіль». Драматургом цього театру став Микола Куліш. В місті Київ зробили спільну постановку п’єси «Комуна в степах». Усі члени театру «Березіль» переїжджають до Харкова. За Курбасом та Кулішем ретельно слідкували критики, віддані комуністичній ідеології. Їм багато дечого не подобалося в театральному мистецтві Курбаса, постановки не такі як насправді мають бути, з радянським духом. Введення новаторських ідей в п’єсах їх не цікавила, тільки радянська дійсність.
Лесь Курбас не здавався, надалі реалізовуючи живий театр для людей. Він боровся до останнього, намагаючись звільнитися від спрощеного вульгарного мистецтва, запропонованого радянським режимом. Преса радянських прихильників постійно вішала ярлики на Курбаса, звинувачуючи його як розсадника буржуазного націоналізму, в замасі на другого секретаря комуністичної партії Постишева. У 1933 році – Курбас був звільнений з театру «Березіль». Розпочалися судові справи по учасникам мистецького театру. Керівника «Березіля» відправили будувати Біломор-Балтійський канал, а звідти на острів Соловки. У 1937 році за наказом вищої ставки був розстріляний разом з Миколою Кулішем та іншими ув’язненими в Сандармосі (Карельські острови).
Дружина Валентина навіть не знала, що трапилося з її чоловіком. Їй передали неправдиву інформацію щодо смерті Леся Курбаса. Відчувала що це неправда, не дізнавшись до кінця, що насправді сталося з ним.
Богдан Пегас
