На подальше формування світогляду, алхімічних поглядів Роджера Бекона значний вплив здійснили античні та арабські філософи. Погоджуючись з одними, Бекон полемізував з іншими. Як раніше було зазначено про Бекона, його ідеї щодо реформування науки та церкви буди відкинуті духовною владою і політичні амбіції та розпусність духовенства призвели до упадку епоху схоластики.
До науковців свого періоду відносився вкрай критично, не боячись вступати в дискусію з ними, Бекон піддавав сумніву їхні авторитети.
Бекон в науковому дослідженні намагається втілити ідею створення всеосяжного вчення, яке буде засновуватися на природознавстві та досвіді, що прикликані перешкодити поширення гріху та невігластвасеред інших.
Дана ідея сформувалася в концепції, яку він назвав «Головний твір». Бекон не так як був більше філософом, а науковцем – ерудитом, що мало неабиякі привілеї на той час. Беконівське універсальне вчення мало б охоплювати наукові площини – від лінгвістики до астрономії та стати енциклопедією всеохоплюючих знань,орієнтованих на досягнення прагматичної мети.
Ним була розроблена алхімія в контексті всесвітньої науки із спільними поняттями. Бекон не був настільки оригінальним думкою стосовно єдиного істинного знання, яке дане людству богом. Науки – інструмент для досягнення мудрості науковцем.
Головне завдання – корінна реформа системи сучасного вчення, освіти, інститутів науки, а також сприяння в розвитку природознавства та техніки в майбутньому часі. Філософське положення Бекона на скрізь пронизане релігійним характером. Присутня також думка про те, що людина не може самостійно досягнути мудрості, а істина відкривається їй завдяки божественному осяянню. І я к доказ наводить приклад природу універсалій.
З позиції Бекона, універсалії присутні в речах, заперечувався принцип Фоми Аквінського щодо існування універсалій до речей. Відходячи від лінії Платона, стверджує про реальне існування одиничних предметів, які в свою чергу володіють реальним буттям. З’ясувалося те, що Бекон наблизився до помірного номіналізму, вважаючи існування універсалій в речах; так само і людина, що пізнає світ, водночас пізнає в речах універсалії.
Основну перешкоду на шляху досягнення мудрості Роджер Бекон вбачає у псевдо авторитетах. Він пише, що варто остерігатися невірних авторитетів,а тих, що є джерелом знання приймати. Наукове знання здатне вести людину до спасіння,вічного життя, саме ж пізнання може передаватися не християнами, де передумовою наукової мудрості є християнська мораль, адже мудрість походить від Бога.
Достойний поваги кожен мудрець, і всі попередні покоління людей можуть користуватися спадком, залишеним ним. На використанні досвіду попередніх поколінь в пізнавальному процесі настоював Фома Аквінський.
Бекон виявляв велику повагу до праць античних філософів, часто цитуючи у своїх працях Авіцену, аль-Машара, аль-Хайсама. З поглядів Бекона видно, що знання виходять від Бога, звідси й висновок, судячи про добродійство та моральність людини можна сказати про те на стільки людина встигає в розумовій діяльності, тим вище її здібності в наближенні до Бога. До того ж Бекон висловлює і таку думку,згідно якої людина шукатиме істину до кінця часі, адже досконале настання її думок ніколи не настане.
Перед теологом постало питання, яке стосувалося відношення природного знання до ангелів, душ та небесних тіл. Метафізика на його думку є якраз тією площиною знань, яка вивчає ці речі. Вивчення астрального, без тілесного світу людиною можливе завдяки спостереженню матеріального світу, проте зовнішнього досвіду чуттів людини недостатньо щоб пізнати духовні предмети, а для цього необхідний духовнийдосвід.
Це не сприймалося католицькою церквою і навіть папою, скільки б Бекон не намагався переконати. Чітко прослідковується філософська інтерпретація образів Писання і наближення до Аверойса.
Працями Бекон робить спроби представлення не лише теоретичних ідей, але конкретних практичних методів. Важливу роль відіграють практичні застосування наук в покращенні життєдіяльності людини. Провідне місце займає вчення про досвідне знання, адже саме йому відводиться роль в системі наук. Досвід відіграє ключову роль в пізнанні та в перевірці заключень теоретичних наук при наданні фактичного матеріалу для них та самостійного натурального дослідження. Такий досвід у Бекона став називатися людським та філософським. Проте такий досвід не можна вважати експериментальною наукою.
Досвідом слід вважати те, що відчувається людиною, пізнавальна реальність за допомоги зовнішнього та внутрішнього відчуття. Для Бекона два авторитети є непорушними — це Священне Писання та Передання, оскільки наявне існуванняпрадосвіду, ним були наділені святі отціта пророки. Їм були відкриті науки від Бога з допомогою внутрішнього осяяння.
Найважливішим з двох досвідів є внутрішній, аналогічний августинівській ідеї осяяння, за яким можна отримати істинне знання, неспотворене людським недосконалим сприйняттям та розумінням. Йдучи за християнською традицією, Беконом підкреслюється божественне осяяння тайого роль, в якій рука Божа веде людину шляхом духовної досконалості та відкриває перед нею істинне знання. Благодать віри та божественне натхнення є необхідними у пізнанні духовних предметів, без яких залишаються незрозумілі аспекти в площині тілесних предметів.
Тому Бекон називає три шляхи пізнання – авторитет, роздум та досвід. На перше місце висував досвід, так як для набуття істини доводу недостатньо, і тльки досвід дає можливість отримати достовірне знання. Математика, в яку включені геометрія,арифметика, астрономія та музика є інструментами пізнання світу. Фізику розділяв на низки дисциплін: оптику, астрологію, медицину, техніку, в томучислі алхімію.
Беконна магається ліквідувати конфлікт між теологією та філософією, тобто вірою та знанням. Знання та віра – це результат першо початкового божественного одкровення, суперечити один одному вони не можуть. Таким чином, Роджера Бекона можна назвати індивідуалістом, який не визнавав авторитетів, будучи критично налаштований проти усіх.
Переконання формувалися через вплив емпіричних досліджень. В основі всього у нього стоїть Бог, а недоторканими залишаються Писання та Передання.
Вадим Підосичний
