Жан Кальвін (1509 -1564 рр.)

Народився  10 липня  1509 року в містечку  Нуайон у провінції  Пікардія. Його батько –  адвокат Жерар  Ковен у 14 років відправив  Жана навчатися  до Паризького університету  для вивчення гуманітарних наук та права. Тут він вивчав  діалектику.  Кальвін володів церковним приходом,  і у 18 років почав проповідувати.

За порадою батька  змушений був  повернутися  до Парижу, щоб  отримати  юриста. Звідси  він переїжджає  в Орлеан  і працює  з  відомим  на той час юристом П’єром Стелла, а потім переїжджає  в Бурж.  У Буржському  університеті  зустрівся  з міланським юристом Альціаті.

Під керівництвом  Альціаті Кальвін  вивчав римське право,  а вже за наставництвом  Мельхіора Вольмара  вивчає  гуманітарні науки.  Після смерті свого батька,  за підказки  Вольмара  покидає  юриста і серйозно займається теологією. Вивчає Біблію та праці реформаторів, зокрема Мартіна Лютера.

Кальвін чомусь не виходить  з католицької церкви, а проповідує  ідеї очищення самої церкви. Закінчує курс навчання і отримує ступінь ліценціата. Влітку 1531 р. – їде в Париж і займається  самостійною  освітою. Восени 1532 р. – займається публікацією  першої наукової праці і пише коментарі до  трактату  Сенеки «Про  тихість». У 1532 р. у м. Орлеані отримує ступінь  доктора.

У другій  половині  1532 року  стає  протестантом. Кальвін  знайомиться  з продавцем   Етьєном  Делафорже, лавка якого  використовувалася  для зустрічі протестантів. Кальвін  починає  проповідувати  у лавці.

У жовтні 1533 році він  пише  промову «Про християнську  філософію» для Ніколя Копа —  ректора університету. Після   виголошення  промови  ректор був змушений  покинути свій університет і втік до швецарського Базеля . Проти  Кальвіна, як  автора промови, також почали  переслідування, і  він  у християнському одязі  покинув Париж. Під чужим ім’ям  заховувався  на півдні  Франції.

У травні 1534 року  –  відмовився  від своїх приходів. Деякий час  жив  при дворі  Наварської. Написав  свою  першу теологічну працю «Сон душ». Він планував  повернутися   в  Париж, але  після скандалу із пропагндою протестанської віри в королівському  палаці  29 січня 1534  у Парижі  було спалено  шість протестантів. Кальвін остаточно залишає Францію.

Поселяється  у місті Базель,  де  проживали французькі емігранти. Живе  під чужим ім’ям,  переховуючись  від переслідування. Займається перекладом Біблії  на французьку мову  та пише  твір «Настанови у християнському житті». Цей твір  вперше був  виданий у 1536 році  у м. Базель.

Восени 1536 року  Кальвін відвідує місто  Ферара. Проживає біля герцогині  Рене Ферарської, дочки французького короля Людовіка ХІІ. Жан намагався схилити герцогиню до реформації,  переписка продовжувалася  до його смерті.

З Італії  Ж.Кальвін  повертається  в Нуайон, планує переїхати у Базель. У зв’язку  з війною  поїхав в Базель через м. Женеву. У жовтні 1533 році,  в  Женеві розпочинає  свою діяльність відомий реформатор Гільйом Фарель.

Цього ж року  Женева добивається  незалежності  при єдиній  умові, щоб   зберегти нейтралітет. З 1535 році  протестантизм  було визнано пануючою релігією у Женеві, а собор св.Петра із  католицького перетворився на реформаторський.

У 1539 р. займається  публікацією своїх творів, прийняв страсбурзьке громадянство, а  у 1540 р. – одружується на вдові  Іделете Штордер.

З 1542 по1546 рр. – у Женеві вводять  58 смертних вироків та 76 декретів про вигнання із міста. Самою відомою карою  стала страта антитринітарія Мігеля Сервета. У 1555 р. – розгромлено останніх супротивників Кальвіна –лібертинів.

У 1559 р. – він відкриває Женевську академію для  підготовки майбутніх проповідників. Здійснює переписку з європейськими аристократами, викладає лекції. Здоров’я Кальвіна починає погіршуватись 6 лютого  1564 року. О восьмій годині вечора 27 травня 1564 року Ж.Кальвін помирає.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства