Історія філософії, Сучасна філософія        21 листопадаа 2016        162         Прокоментуй!

Виокремлення філософії вдосконалення Фрідріха Ніцше з книги «Сутінки кумирів»

Фрідріх Ніцше не залишив нащадкам цілісної системи. Погляди мислителя містять чимало суперечностей, деякі з них заперечують один одного. В цьому роздумі ми зосередимося на розумінні вдосконалення людини в книзі філософа «Сутінки кумирів, або як філософствувати молотом». Слід зазначити, що думок, ідей, які б розкривали розглянуту нами проблему, дуже мало.

xpxlzrjr

Фрідріх Ніцще еклектично поєднує погляди на самовдосконалення з критикою жінки в суспільстві, запереченням платонізму, відкиданням важливості майже всіх філософів, крім досократиків, Ніколо Макіавелі ,  схваленням діонісійського начала, мистецтва.

Усім відома фраза «те, що мене не вбиває робить мене сильнішим». Часто її цитують у масовій культурі, наукових виданнях, на вулиці; цей афоризм, завдяки нам став, «спопсованим» у двадцять першому столітті. Схожу думку можна знайти у творчості античного драматурга Софокла, англійського поета Джорджа Байрона та багатьох інших. Фрідріх Ніцше перед фразою писав «з бойової школи життя». Тобто відштовхуючись від цього афоризму, ми будемо віднаходити такі судження, за якими філософ намагався жити. Така практика ріднить його з вченням стоїцизму, особливо в біографіях Епіктета чи Марка Аврелія.

Удосконалення людського в людині – це філософський спосіб життя, він не тільки допомагав мислителю втілювати свої ідеї в реальність, але використовувався як засіб подолання страждань. Сказати, що більша частина життя Фрідріха Ніцше була досить трагічною, означає нічого не сказати. Майже з початку дорослого життя і до його сумного завершення в психлікарні мислитель відчував нестерпні болі, бо мав хворобливий організм, і, на додачу до цього, йому часто не щастило в буденних ситуаціях.

Незважаючи на муки, які терпів філософ, у його творах було зображене оптимістичне ставлення до реальності. Боротьба з перешкодами, недугами стала основою вдосконалення за Фрідріхом Ніцше. Воля до влади нами інтерпретується як воля до влади над собою. Враховуючи заперечення мислителем душі, ідеального світу, ми зосередимось на контролі інстинктів і покращенні діяльності тіла.

Слабкий за свого життя, філософ в «Сутінках кумирів» постає перед читачами  апологетом здоров’я. У книзі зустрічається зневага до слабкості, хворобливості. Мислитель доходить до радикальних висновків: хворий є паразитом у суспільстві. Коли воля ослабла остаточно, тоді людське життя потрібно переривати (примусова евтаназія). Усі ці жахливі твердження розглядалися філософом як необхідна умова здорового суспільства і особистості.

Зосередимося тепер на вдосконаленні окремого індивіда. Одним зі зразків такого процесу для Фрідріха Ніцше є не філософ, не митець, а полководець, політичний діяч  Гай Юлій Цезар. На думку філософа, римський полководець використовував проти захворювань і болю наступні засоби: нестерпні походи, простий , постійне фізичне навантаження. Сьогодні ми такі «ліки» можемо замінити на спорт, контактні єдиноборства, фітнес, воркаут, правильне харчування. Усі ці радикальні заходи були вжиті для того, як стверджував Фрідріх Ніцше, щоб зберегти людський організм від псування.

Не вірячи в душу, дух, ідеальну сутність, філософ визнає реальним людське тіло. Інколи в мислителя згадується тілесне як вираження душі. Наш фізичний організм керується інстинктами, які необхідно контролювати. Розвивається людина в боротьбі з перешкодами, тому особі необхідні в житті перепони. Тільки подолання складних ситуацій удосконалить індивіда. Для Фрідріха Ніцше самовдосконалення робить людину сильною, збільшує її волю до влади, волю до могутності.

В творі «Сутінки кумирів» філософ хоч і наводить приклад Цезаря Борджия як завойовника, але його цитати звернені, перш за все, до звичайного індивіда. Полководці на сторінках праці зображені як особи минулого, тих зідеалізованих Фрідріхом Ніцше епох: Стародавнього Риму, досократівської Греції, Ренесанської Флоренції. На нашу думку, автор закликає до вдосконалення, перш за все, самого себе, намагається укріпити власну волю, а вже потім удосконалювати сучасників. Ми вважаємо, що поради Ніцше, які нами описані, будуть корисними для будь-якої людини двадцять першого століття.

Філософ пише, що, передусім, необхідно впливати на тіло. Оскільки розум, дух, душа є фікціями, тому воля повинна контролювати свої тілесні прояви. Контроль над інстинктами неможливий без дисципліни. Фрідріх Ніцше, вважає, що тільки відповідальність за свої вчинки, непереймання труднощами, збереження веселого настрою (оптимізм) розвиває людину. Самовдосконалення розглядається мислителем як прагнення до ствердження життя, незважаючи на його несприятливі прояви.

Зміцнення волі, боротьба зі слабкостями – це також творчість. Не кожна людина може створити шедевр, але кожна здатна розвивати своє тіло, робити його сильним і красивим, будучи в ролі творця або митця. Сила і краса, за Фрідріхом Ніцше, невіддільні один від одного, що й зближує погляди філософа з античним уявленнями про тілесність. Засоби, які ми рекомендуємо, це  не військові походи, постійна фізична діяльність, військово-аскетичний спосіб життя. В сучасному суспільстві достатньо займатися спортом, контактними єдиноборствами, методами психофізичного вдосконалення: йога, цигун, тайцзи або, принаймні, гімнастикою, бігом, фітнесом.

Чого може навчитися звичайна людина з твору «Сутінки кумирів» Фрідріха Ніцше? На нашу думку, найголовнішим буде наступне: не здаватися, коли в житті щось не вдається, укріплювати власну силу волі, робити себе сильнішим не тільки духовно, а й фізично, постійно розвиватись.

Ми намагалися відкрити німецького філософа не тільки як проповідника надлюдини, переосмислювача цінностей, діонісійського хаотичного начала, але і як творця  такого способу життя, в якому б виражалася його «філософія вдосконалення». Усі засоби і поради, описані Фрідріхом Ніцше, не зроблять ваше життя легким і безхмарним, вони лише допоможуть укріпити волю, налаштують на перетворення слабкого індивіда в сильну особистість.

Практикувати чи не практикувати самовдосконалення, залежить від самої людини.

 Тарас Клок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Реклама
Ми у Facebook